|
| Написано: |
1670 року |
|
| Джерело: |
archive.org |
|
| Розділ: |
Релігія |
|
| Твір додано: |
07.03.2024 |
|
| Твір змінено: |
07.03.2024 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(18.8 МБ)
|
|
| Опис: |
Текст, крім «Слово к читатєлємъ» (арк. 25 зв.), українською мовою.
У книзі пояснюється церковна термінологія, порядок богослужіння, роз’яснюються деякі важливі догматичні питання. «Виклад» вже по смерті Софоновича став причиною відомої полеміки у Москві між прихильниками зх. європейської, т. зв. латинської освіти (Сильвестр Медведєв та його прибічники) і ревнителями візантійських традицій (брати Иоаникій та Софоній Ліхуди). Останні звинувачували Софоновича у «латинських» думках про таїнства євхаристії (причастя). На захист Софоновича виступив С. Медведєв, котрий видав «Книгу о Манне хлеба жѣвотного», де поділяв погляди автора «Викладу». У відповідь Ліхуди надрукували свій «Акос», в якому назвали «Виклад» єретичним. Ліхудів підтримав патріарх Московський И. Савелов. Він звернувся до вищих ієрархів Української православної церкви, вимагаючи визнати правильною свою і Ліхудів точку зору і засудити «Виклад». Не допомогло заступництво Лазара Барановича, Гедеона Святополка-Четвертинського та Варлаама Ясинського, котрі особисто знали Софоновича і переконували п. И. Савелова у бездоганній репутації автора «Викладу», в тому, що його трактування євхаристії повністю збігається з православною догматикою. Церковний собор 1690 року в Москві засудив твори П. Могили, С. Косова, І. Ґїзеля , И. Ґалятовського , С. Полоцького, С. Медведєва та ін., й насамперед «Виклад» Софоновича. Чимало творів, в тому числі й «Виклад», було спалено.
Києво-Могилянська академія в іменах XVII-XVIII ст. Київ, 2001. С. 506-507.
Друкар: Семен Ставницький. Гравюри: форта, заставки, ініціали. Виливні прикраси. Формат - 4°. 25, [13] арк. Рядків - 23, 24. Друк титула у дві фарби. Сторінки в лінійних рамках. Шрифт: 10 рядків — 56 мм. |
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
«Чителнику ласкавый»,
«Ѡ церквѣ святой. Що значитъ цєрковъ» (арк. 1—7 зв.);
«Ѻ проскомидіи» (арк. 7 зв.—9 зв.);
«Ѡ службѣ божой» (арк. 10—21 зв.);
«Ѡ вєчєрни всєнощной. Чему предпочатком священник церкоп кадит» (арк. 22—25);
«Слово къ читатєлємъ» старослов'янською мовою (арк. 25 зв.);
«Житіє кнѧзѧ Володимира (арк. 1—12 зв. нн.;
текст: Перетц, 1962, с. 28-65); (арк. 1—12 зв. нн.;
текст: Перетц, 1962, с. 28-65);
«Вѣрш на конєцъ книжици сєѧ» — переробка з вірша «Всѧкого чина...» Г. Смотрицького, вміщеного в острозькій Біблії (арк. 12 зв. 13 нн.;
текст: Перетц, 1962, с. 157—159.
Перетц вважає автором переробки Семена Ставницького);
Післямова друкаря Симеона Ставницького про те, що книжка є передруком київського видання.
|
|
|
