|
| Написано: |
2010 року |
|
| Розділ: |
Релігія |
|
| Твір додано: |
13.06.2019 |
|
| Твір змінено: |
31.05.2025 |
|
| Завантажити: |
djvu
(72.6 МБ)
|
|
| Опис: |
Скочиляс Ігор. Галицька (Львівська) єпархія XII-XVIII століть: організаційна структура та правовий статус. - Львів: Вид-во УКУ, 2010. - xxiv + 832 с. + 16 с. кольор. іл.
Монографія присвячена дослідженню організаційної структури та правового статусу Галицької (з 1539 - Львівської) єпархії з часу її заснування в середині XII ст. до кінця XVIII ст., коли в Галичині почалися австрійські секуляризаційним реформи, а на Поділлі російська влада ліквідували унію. В роботі, спираючись на багату джерельну базу, сучасний науковий інструментарій і міждисциплінарний підхід, особливу увагу звернено на тісний зв'язок між тодішньою українською (руською) культури і Східної церквою (Православною, а з 1700 р - і уніатської). Їх взаємодія в середньовіччі і в період нового часу допомагало формувати українську етнічну територію в різних її регіональних проявах, а також маркувати західну і частково південну кордону розселення української етноконфесійної спільноти. Єдине географічний простір Галицької (Львівської) єпархії, домінуюча києво-християнська (перш за все - літургійна) традиція, спільний слов'янсько-візантійський обряд, усталена еклезіальна пам'ять про минуле і подібна «ментальна географія» в сукупності створювали елементи спадкоємності. В умовах конфесійних, політичних і станових поділів церковні структури - від єпископської резиденції до приходу включно - зіграли важливу, а іноді і вирішальну роль в збереженні єдності української культури, долучившись на території Галичини і Поділля, а в окремі періоди - також Брацлавщини, Південної Київщини та Русо-Влахія, до формування тенетах протонаціональної самосвідомості сучасних українців і, почасти, молдаван та румунів. |
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
Зміст
Перелік ілюстрацій х
Перелік СКОрОЧеНЬ XX
Передмова 1
ВСТУП 5
1. Східна церква, києвохристиянська культура та руська
етноконфесійна спільнота 5
2. «Ментальна географія»: Галицька (Львівська) єпархія як
сакральний простір та адміністративне утворення 10
3. Реґіоналізм церковних структур та їхня залежність від
політичних чинників 17
4. Методологічні принципи дослідження 20
5. Понятійний апарат та археографічні засади 32
Розділ 1
ІСТОРІОГРАФІЧНА СПАДЩИНА ТА ДЖЕРЕЛЬНИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ 35
І. Історіографія 36
1. Збирання спадщини 38
2. Доба конфесійного й національного служіння 44
Галицька церковно-історична школа 44
Православні дослідницькі осередки 51
3. Світська історіографія кінця XIX - першої половини XX ст 56
4. Радянські реалії й діаспорна інтелектуальна інтеграція 58
Дослідження в Україні 58
Дослідження у діаспорі 62
5. Відновлення церковно-історичних студій у незалежній Україні
та західний науковий дискурс 66
6. Дослідження зарубіжних учених 74
Польська історіографія 74
Російська історіографія 77
Молдовська тарумунська історіографія .......80
Західна історіографія 81
VI
Зміст
II. Джерела 84
1. Архівні, бібліотечні та музейні збірки 87
2. Інституційне походження церковних джерел 92
Документи Царгородського патріархату та інших Східних церков 94
Акти Римського Апостольського престолу 94
Київський митрополичий архів 95
Архіви церковних інституцій Галицької (Львівської) єпархії 98
Актові книги консисторій 101
3. Видова і тематична характеристика джерел 105
Канонічно-юридичні збірники 107
Літургійні тексти 110
Пастирські листи, послання та повчання 112
Наративні джерела 113
Актові книги /родських і земських судів та магістратів 115
Висновки 116
Розділ 2
ПОЧАТКИ ХРИСТИЯНСТВА У ПРИКАРПАТТІ
ТА ЗАСНУВАННЯ ГАЛИЦЬКОЇ ЄПАРХІЇ 119
І. Зародження християнства у Прикарпатті 119
II. Заснування єпархії 132
1. Історіографія проблеми 134
2. Джерела 138
III. Фундація Успенської катедри: політика руських князів
та позиція київського митрополита 144
Висновки 157
Розділ З
ЮРИСДИКЦІЙНИЙ СТАТУС 161
І. Суфраґанія Руської (Київської) митрополії 161
1. Церква-Матір Галицької (Львівської) єпархії 161
2. «Генеральне намісництво» українсько-білоруської митрополії
(1415-1539 рр.) 165
3. Відкриття православної катедри у Львові та інституційні форми
підлеглості київським митрополитам у другій половині XVI - XVII ст 178
II. Архиєпархія Малої Русі у структурі Галицької митрополії
(XIV - перша половина XV століття) 189
1. «Парад єпископій» XIII ст. та релігійна політика Романовичів 189
2. Архиєпархія Галицької митрополії 195
3. Амбівалентність еклезіального статусу в XV ст 211
4. Історична пам’ять про Галицьку митрополію у XVI-XVIII ст 215
Проект Йосифа (Шумлянського) 220
Претензіїунійних митрополитів на Галицьку катедру впродовж XVIII ст .223
Ш. Унійні тенденції кінця XVI - першої половини XVII століття 230
Зміст vii
1. Унійний собор у Львові 1595 р.: конфесійний міф
та еклезіальна реальність 231
2. Рецепція Берестейської унії у Львівській єпархії 238
Безпосередня реакція на унію 238
Унійні ініціативи київських митрополитів 241
Конфесійні поділи в сусідніх єпархіях 246
Приватні конверсії 250
Унія в містах та королівських і приватних маєтках 253
3. Дволикий Янус: Шаргородське (Шаргородсько-Краснянське)
унійне намісництво на Поділлі 258
Запровадження унії в Шаргороді та її ймовірне поширення в регіоні 261
Ерекційна грамота Томаша Замойського 1622р. Міжконфесійні
стосунки на Шаргородщині 265
Шаргородська трагедія 1621 р. та її наслідки 267
Рецепція шаргородських подій 271
IV. «Нова унія» Шумлянського та регіональний варіант
Slavia Unita XVIII століття 273
1. Перше католицьке Ісповідання віри 1677 р. та «Артикули» 1681 р 273
2. Унійні собори 1694 і 1700 рр 276
3. Утвердження унії та проблема єдності києвохристиянської традиції
у XVIII ст 280
Рецепція «новоїунії» в ре/іоні та на єпархіальному рівні 280
Конфесійна уніфікація єпархії. 282
Проблема єдності києвохристиянської традиції. 295
4. Львівсько-галицько-подільська Slavia Unita XVIII ст 300
Висновки 314
Розділ 4
ПРАВОВЕ СТАНОВИЩЕ 319
І. Світське законодавство 319
1. У Галицько-Волинській державі (Руському королівстві) 319
2. У Польсько-Литовській державі (кінець XIV - третя чверть XVIII ст.) 325
Монарші грамоти та релігійні обмеження православних 325
Право патронату 335
Гадяцька угода як ле/ітимізація правового становища духовенства
Львівської єпархії 349
Королівські привілеї останньої третини XVII - початку XVIII ст 359
II. Церковне право 369
1. Кормчі книги (Номоканони) 371
2. Правила провінційних та єпархіальних соборів 378
Митрополичі собори 378
Конституції єпархіальних соборів 391
3. Партикулярні пам’ятки богословської думки, привілеї східних
патріархів та римське законодавство 394
Зміст
viii
4. «Культурний імперіалізм» Латинської церкви у Речі Посполитій 399
Висновки 402
Розділ 5
ГЕНЕЗА ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ СТРУКТУРИ ЄПАРХІЇ 407
І. Територія єпархії та її границі 407
1. Від сакрального простору до адміністративного утворення 407
2. «Ментальна мапа» й тогочасні уявлення про адміністративну
структуру єпархії 415
3. «Територіальна титулатура» галицьких (львівських) владик 419
4. Границі єпархії 422
II. Адміністративні повноваження владик 426
1. Уряд єпископа у Східній церкві 426
2. Прерогативи галицьких (львівських) владик 438
III. Інститути церковної влади 444
1. Архиєрейський двір 445
2. Консисторії 450
3. Духовний суд 452
4. Єпархіальний крилос-капітула 453
5. Уряд генерального намісника (офіціала) 459
6. Уряд намісника (протопопа, декана) 463
IV. Генеза територіальних округів та їхні функщі 469
1. Генеральні (владичі) намісництва (крилоси-офіціалати) 469
2. Намісництва (протопопії, деканати) 472
3. Парафії (преділи) 476
4. Пастирсько-адміністративні функції церковних округів 479
V. Механізми пастирського нагляду за територією 485
1. Пастирські візитації 485
2. Єпархіальні собори 488
Висновки 496
Розділ 6
КУЛЬТУРНО-РЕЛІГІЙНІ ІНІЦІАТИВИ
Й АДМІНІСТРАТИВНІ РЕФОРМИ ЄПИСКОПАТУ 499
І. Галицькі (львівські) владики XII-XVI століть як репрезентанти релігійної культури Slavia Orthodoxa 499
1. «Багатоликість» Галицько-Волинського князівства
(Руського королівства) 500
Східнохристиянська культура та релігійні контакти 500
Галицькі владики XII-XIV cm 506
2. Єрархи й генеральні намісники в період формування галицької
церковної традиції 515
Київська традиція, візантійський ісихазм та південнослов’янські впливи 515
Vlacho-Slavia Orthodoxa та галицька церковна традиція 523
Зміст
їх
Намісники й адміністратори Успенської катедри
у Крилосі та Львові (XV - перша третина XVI cm.) 537
3. Львівські святителі в добу «кризи» та «відродження»
Київської митрополії (1539-1607 рр.) 545
Пастирсько-адміністративна діяльність єпископів в умовах «кризи» XVI cm 545
«Руське відродження» останньої третини XVI - початку XVII cm 551
II. Святоюрський архиєрейський двір у «довгому» XVII столітті 559
1. «Тихе пастирство» Єремії (Тисаровського) та релігійна
й політична заанґажованість владик Желиборських (1607-1666 рр.) 559
Єпископ Єремія (Тисаровський) 561
Єпископ Арсеній (Желиборський) 564
Владицтво Атанасія (Желиборського) 570
2. Культурно-релігійне оновлення за архиєрейства
Йосифа (Шумлянського) (остання третина XVII - початок XVIII ст.) 573
«Друге культурно-релігійне оновлення» та Львівська єпархія 573
Десятилітня боротьба за Святоюрську катедру 580
Постмогилянські реформи як «процес цивілізування» 584
III. Культурна й релігійна програма Slavia Unita XVIII століття 607
1. Перехідний період: унійні владики Юрій (Винницький)
і Варлаам (Шептицький) 608
2. Інституційна модернізація Атанасія (Шептицького)
у дискурсі Замойської реформи 615
Візитаційні інструкції Атанасія (Шептицького) 1732 та 1739 рр 619
Конфесійна програма єпархіальних соборів 1731-1746рр 623
3. Галицько-подільський унійний тріумфалізм: адміністрація
Онуфрія (Шумлянського) та єпископство Лева (Шептицького) 641
Дворічна адміністрація Онуфрія (Шумлянського, 1746-1748) 641
Єпископство Лева (Шептицького, 1748-1779) 644
IV. Між австрійським йосифінізмом і річпосполитськими
реформами Чотирилітнього сейму 658
1. Греко-католицька адаптація до політики Габсбурґів
у Галичині (1779-1798 рр.) 658
2. Церковні реформи Петра Білянського на Поділлі у 80-х -
на початку 90-х рр. XVIII ст 666
Інституційний примус і політична легітимація унії 666
Модернізація церковного управління, «процес цивілізування»
духовенства та соціальне дисциплінування мирян 669
Літургійне життя, сакраментальні практики та духовне виховання клириків 675
Висновки 679
ВИСНОВКИ 685
Список джерел та літератури 691
Іменний покажчик 777
Географічний покажчик 811
|
|
|
