|
| Написано: |
2021 року |
|
| Розділ: |
Наукова |
|
| Додав: |
balik2
|
|
| Твір додано: |
16.12.2021 |
|
| Твір змінено: |
16.12.2021 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(1.9 МБ)
|
|
| Опис: |
Шихелілі Д.С. Каспійський регіон в політиці Росії та США. –
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за
спеціальністю 291 «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та
регіональні студії» (29 – Міжнародні відносини). – Київський національний
університет імені Тараса Шевченка, Міністерство освіти і науки України. –
Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Міністерство
освіти і науки України. – Київ, 2021.
Дисертаційну роботу присвячено дослідженню характеру, еволюції та
цілей політики Росії і США в Каспійському регіоні після розпаду СРСР. Було
також досліджено вплив цих держав на політичні процеси в Каспійському
регіоні, їх співпрацю з прикаспійськими державами в ключових сферах
регіональної політики: політичній, економічній, соціально-правовій,
енергетичній, транспортно-комунікаційних сферах, а також в питаннях
безпеки Каспію. Після розпаду СРСР нові прикаспійські держави з метою
збереження суверенітету, а також зменшення політичної і економічної
залежності від Росії, були зацікавлені в залученні до співпраці провідних
акторів світової політики, насамперед США.
В дисертаційному дослідженні аналізуються стратегії США і Росії
відносно нових прикаспійських держав. Стратегія США в Каспійському
регіоні спрямована на зменшення політичного й економічного тиску Росії та
також Ірану на прикаспійські держави. США активно здійснювали
політичну, фінансову допомогу у розвитку економіки Азербайджану,
Казахстану та Туркменістану, сприянні становленню ринкової економіки та
посиленню державних інститутів.
Стратегія Росії історично полягала в експансії у Каспійському регіоні,
через що після розпаду СРСР вона сприяла активізації територіальних
3
суперечок між країнами СНД та сепаратизму у них задля дестабілізації
внутрішньополітичної ситуації та втягування їх у сферу впливу Росії.
В дисертаційній роботі досліджені проблеми визначення правового
статусу Каспійського моря, який з утворенням нових суб'єктів міжнародних
відносин активізувався. Варто відзначити, що Конвенція Каспійського моря,
прийнята 12 серпня 2018 року, не вирішила основні політичні, а також
територіальні суперечки між прибережними державами, зокрема між Іраном і
Азербайджаном, Туркменістаном, особливо з огляду на те, що Іран досі не
ратифікував Конвенцію.
Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що у
дисертації вперше в українській міжнародно-політичній науці комплексно й
у взаємодії між ними досліджено політику США та Росії в Каспійському
регіоні.
В процесі дослідження одержано результати, що містять наукову
новизну і характеризують особистий внесок автора в розробку окреслених
проблем:
Вперше:
доведено стратегічний характер цілей політики Росії та США у
Каспійському регіоні, а також визначальну роль їх політики для
трансформації регіональної структури міжнародних відносин в
Каспійському регіоні;
запропоновано ієрархічну структуру взаємозв’язків ключових
політичних проблем розвитку Каспійського регіону та визначено залежність
цієї ієрархії від еволюції та взаємодії регіональних стратегій Росії та США;
досліджено регіональну систему міжнародних відносин у
Каспійському регіоні як відкриту систему силової рівноваги, за участю Росії
та США;
запропоновано авторське визначення поняття «Каспійський
регіон», яке поєднує стратегічні, політичні та економічні виміри
регіональної політики.
4
Набуло подальшого розвитку:
аргументування того, що політика Росії після розпаду СРСР
спрямована на ослаблення позиції нових прикаспійських держав,
заморожування конфліктів в Каспійському регіоні, домінування в регіоні і в
результаті залучення нових прикаспійських держав в інтеграційні
об’єднання в рамках ЄАЕС;
розуміння того, що Російська Федерація як суб'єкт Каспійського
регіону зацікавлена у відсутності позарегіональних гравців, які сприяють
розвитку економіки прикаспійських держав в Каспійському регіоні;
розуміння політики США, яка виступає з метою ослаблення
економічної залежності нових прикаспійських держав від Росії, створення
механізмів, а також залучення американських компаній для співпраці з
новими прикаспійськими державами в Каспійському регіоні;
аргументація того, що зовнішньополітична стратегія США в
Каспійському регіоні є фактором забезпечення балансу сил, який
реалізується з метою зміцнення незалежності нових прикаспійських держав
від Росії в політичній, економічній, військовій сферах.
Практичне значення отриманих результатів полягає у тому, що в
науковій роботі проведений аналіз численних матеріалів на англійській,
українській, російській, турецькій, азербайджанській мовах, які можуть бути
використані на експертному рівні при аналізі ситуації в регіоні. Висновки,
зроблені автором, уявляють певну користь в процесі розробки конкретних
рішень при формуванні зовнішньополітичної концепції Азербайджану,
Туркменістану, Казахстану, Ірану відносно Росії і США.
Положення наукової роботи можуть бути використані на користь
здійснення раціональної і скоординованої політики вищезгаданих країн у
вирішенні політичних, стратегічних і економічних питань в Каспійському
регіоні. Маючи досвід в ключових аспектах, вирішення проблем
Каспійського регіону дозволить уникнути політичних помилок при розгляді
життєво важливих питань в майбутньому.
5
Висновки, сформовані на основі авторського дослідження, можуть бути
використані у зовнішньополітичній діяльності таких інституцій, як
Міністерство закордонних справ України, Офіс Президента України,
дипломатичних місій України. Крім того, державними структурами і
зовнішньополітичними відомствами прикаспійських держав, не виключаючи
відповідні відділи МЗС. Результати авторського дослідження можуть бути
застосовані у процесі розробка концепцій щодо формування зовнішньої і
внутрішньої політики країни.
Наукове дослідження може представляти інтерес для позарегіональних
суб'єктів, чиї інтереси полягають в політичних, стратегічних, економічних
аспектах. Матеріали наукової роботи можуть застосовуватись в науковій
роботі при подальшому дослідженні даної проблеми, а також при створенні
навчальних посібників з міжнародних відносин.
Ключові слова: Каспійський регіон, політика, Росія, США,
Азербайджанська Республіка, Казахстан, Туркменістан, Іран.
|
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
СПИСОК СКОРОЧЕНЬ........................................................................................ 13
ВСТУП ................................................................................................................... 15
РОЗДІЛ 1. КОНЦЕПТУАЛЬНО-ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ 22
1.1. Ступінь наукової розробки проблеми ...................................................... 22
1.2. Регіональні стратегії у зовнішній політиці Росії та США ..................... 39
1.3. Методологія дослідження ......................................................................... 56
Висновки до розділу ......................................................................................... 69
РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ КАСПІЙСЬКОГО
МІЖНАРОДНО-ПОЛІТИЧНОГО РЕГІОНУ ..................................................... 74
2.1. Проблема правового статусу та політичного співробітництва у
Каспійському регіоні ........................................................................................ 74
2.2. Роль Росії та США у формуванні Каспійського регіону ....................... 85
Висновки до розділу ......................................................................................... 97
РОЗДІЛ 3. СТРАТЕГІЯ РОСІЇ ТА США В КАСПІЙСЬКОМУ РЕГІОНІ .... 103
3.1. Регіональна стратегія Росії ...................................................................... 103
3.2. Стратегії США щодо Каспійського регіону .......................................... 121
3.3. Співвідношення російської і американської регіональних стратегій. 133
Висновки до розділу ....................................................................................... 138
РОЗДІЛ 4. СПІВВІДНОШЕННЯ РЕГІОНАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ РОСІЇ ТА
США У ЕНЕРГЕТИЧНОМУ ВИМІРІ .............................................................. 143
4.1. Цілі та завдання енергетичної дипломатії Росії та США в Каспійському
регіоні ............................................................................................................... 143
4.2. Проблема транзиту у російській та американській енергетичній
дипломатії в регіоні ......................................................................................... 154
12
4.3. Міждержавні відносини Росії та США із країнами регіону в сфері
енергетики ........................................................................................................ 163
Висновки до розділу ....................................................................................... 172
ВИСНОВКИ ......................................................................................................... 175
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ ........................... 189
ДОДАТКИ ............................................................................................................ 222
|
|
|
