Сергій Шумило » Розвиток українсько-афонських духовно-культурних зв’язків у XVІI – першій третині ХІХ ст.
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Розвиток українсько-афонських духовно-культурних зв’язків у XVІI – першій третині ХІХ ст.

Дисертація
Написано: 2021 року
Розділ: Історична
Додав: balik2
Твір додано: 08.04.2021
Твір змінено: 08.04.2021
Завантажити: pdf див. (9.5 МБ)
Опис:

Шумило С. В. Розвиток українсько-афонських духовно-культурних
зв’язків у XVІI – першій третині ХІХ ст. – Кваліфікаційна наукова праця на
правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за
спеціальністю 26.00.01 «Теорія та історія культури», напрям – історичні
науки. – Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв,
Міністерство культури та інформаційної політики України. Київ, 2021.
Дисертація є дослідженням історичних духовно-культурних зв’язків
України і Афону та діяльності українських духовних осередків на Афоні як в
середньовічні, так і ранньомодерні часи, зокрема у XVII – перш. трет. ХІХ ст.
У рамках дисертаційного дослідження на основі аналізу широкого кола
архівних джерел та опублікованих матеріалів у роботі розкрито специфіку
зародження та розвитку українсько-афонських духовно-культурних зв’язків,
їхній вплив на відродження православного руху в Україні та подальші
церковні, культурні і політичні процеси в Україні протягом XVII – XVІII ст.
Сукупність цих та інших історичних подій сприяла заснуванню та діяльності
у XVІІІ ст. чотирьох українських чернечих осередків на Афоні, зосереджених
у скитах Чорний Вир та пророка Іллі, Костянтинівській обителі та в
монастирі Симонопетра, їхнім зв’язкам з українським козацтвом та
чернецтвом, участі Запорозької та Задунайської Січі у ктиторській підтримці
цих обителей тощо. Встановлено, що це сприяло як зміцненню контактів з
центром православного чернецтва на Афоні, так і посиленню його
популярності серед українського чернецтва та козацтва, забезпечуючи
взаємний духовний і культурний обмін і вплив один на одного.
Наукова новизна полягає в тому, що у дисертаційному дослідженні
використані маловідомі архівні джерела, на основі яких комплексно
досліджено процес заснування і діяльності українських чернечих осередків


3







на Афоні у XVIII – перш. трет. ХІХ ст., їх зв’язків з українським чернецтвом
та козацтвом в Україні. Наголошено, що українські афонські обителі, зокрема
скити «Чорний Вир» та пророка Іллі, є важливою складовою історії, духовної
культури і спадщини українського чернецтва на Афоні, прямим свідченням
тісних зв’язків Запорозької та Задунайської Січі з Афоном. Зазначено, що ці
історико-культурні та архітектурні пам’ятники присутності українського
чернецтва та козацтва на Афоні мають духовно-культурну і науково-
історичну цінність. Подальше вивчення феномену української присутності на
Афоні є одним з перспективних напрямків у сучасній українській науці.
Також це сприятиме формуванню українського афонознавства як окремого
наукового напрямку.
Ключові слова: Афон, Свята Гора, Гетьманщина, Запорозька Січ,
Задунайська Січ, Чорний Вир, Іллінський скит, Симонопетра, чернецтво,
скити, монастирі, ісихазм, православ’я

Зміст: [натисніть, щоб розгорнути]
 
Відгуки читачів:
 
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.