Московство

Свого роду класика. Важко оцінити книгу однозначно. З одного боку багато думок і тез дуже тенденційні, але з іншого... з іншого боку Штепа здійснив найглибше дослідження «русскава духа», яке досьогодні не зміг перевершити ніхто. Поданий матеріал більш, ніж потужний і, що найголовніше, в переважній більшості московський (тамтешні письменники, філософи, політики...) або це спогади іноземців, які довший час перебували в Московії - Рос. Імперії - СРСР. Багато в чому книга навіть пророча, тому, НМСД, предмет дослідження розкрито якнайкраще.

В принципі, опис твору вище повністю та без жодних викривлень відображає зміст книжки. Важче з тим, як його сприймати та, образно кажучи, що з цим всим робити.

Тема така, що дуже легко скотитися в те, що нині в нетрях називають "священною війною" (holy war). Колись я радив знайомому прочитати цю книгу, але в процесі бесіди я лише резюмував, що в книзі легко можна "знайти" москвофобію, і що _він_ її там _знайде_.

Особисто я сприймав твір саме як цікаве ґрунтовне дослідження, тобто зі здоровою часткою нейтральності, та й за деякий час після прочитання досі вважаю це правильним методом. І саме з таким відношенням рекомендую пробувати читати цю книгу.

В будь якому разі, особисто я не раз і не два ловив себе на тому, що впізнаю дійсність нинішньої Московії, як у дзеркалі відображену до тої, що описана Штепою для минулих історичних періодів. Було б наївним сподіватися, що ця дійсність не має свого відображення і в нас, сучасних українцях. Тому відповідь на питання "що з цим розумінням робити?" треба шукати, принаймні намагатися.