Андрій Шевчук » Судове вреґулювання поземельних відносин у Правобережній Україні (1797–1840 рр.)
|
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
Судове вреґулювання поземельних відносин у Правобережній Україні (1797–1840 рр.)
Стаття
|
|
|
| Написано: |
2020 року |
|
| Розділ: |
Історична |
|
| Твір додано: |
24.10.2020 |
|
| Твір змінено: |
24.10.2020 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(243.2 КБ)
|
|
| Опис: |
Шевчук А. Судове вреґулювання поземельних відносин у Правобережній Україні (1797–1840 рр.) / А. Шевчук // Український історичний журнал. - 2020. - Число 4.
Анотація. Мета статті полягає у з’ясуванні механізмів судового вреґулювання поземельних від-
носин у Правобережній Україні в 1797–1840 рр. Верховна влада, заради здобуття лояльності
місцевої знаті й утвердження в реґіоні, проводила гнучку політику, одним з елементів якої стало
відновлення річпосполитської системи земельної власності. Досліджується організація діяльнос-
ті підкоморських і межових судів, аналізується їх кадровий склад та юридичні практики. Мето-
дологія дослідження базується на поєднанні загальнонаукових (аналізу, синтезу, узагальнення)
та спеціально-історичних (історико-генетичного, історико-системного, історико-типологічного,
просопографічного) методів із принципами історизму, системності, науковості, що дозволило зо-
середитися на механізмах судового вреґулювання поземельних відносин в умовах пошуку комп-
ромісу верховної влади з місцевими елітами. Просопографічний метод використано для аналізу
суддівського корпусу. Наукова новизна полягає в дослідженні імперської практики пошуку згоди
з польською шляхтою через збереження річпосполитської судової традиції вреґулювання позе-
мельних відносин та дозволу місцевій еліті самостійно вирішувати свої партикулярні поземель-
ні справи. Висновки. Павло І для збереження стабільності в реґіоні пішов на співробітництво з
місцевими елітами, головним елементом чого стало повернення у землекористування практик
польського правосуддя через відновлення мережі повітових підкоморських судів, які займалися
розмежуванням. Перевантаження справами і брак кадрів обернулися незначною ефективністю
підкоморського суду. У 1814 р. Олександр І на прохання еліти запровадив у Подільській ґубернії
значно більш дієвішу межову систему. Для пришвидшення вирішення земельних суперечок спер-
шу було створено незалежні повітові межові установи, а 1818 р. – ґубернську апеляційну. Держава
не втручалася у приватне розмежування, але контролювала земельні межі своєї власності. Під-
коморська й межова судові мережі примирили місцеву еліту з російською владою.
Ключові слова: Правобережна Україна, річпосполитська судова традиція, розмежування, підко-
морський суд, межове судочинство, лояльність еліт. |
|
|
|
| |
|
Відгуки читачів:
|
| |
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
| |
|
|
| |
