| Опис: |
Стаття містить спробу спрогнозувати майбутнє української мови на підставі таких параметрів, як демографічна, економічна та комунікативна потужності. Через низьку народжуваність, ранню смертність, високий рівень еміграції Україна останні 30 років потерпає від депопуляції. За прогнозом ООН, до кінця ХХІ ст. населення країни скоротиться наполовину (до 24 млн). Чи не єдиний спосіб уникнути демографічної катастрофи — зростання імміграції, зокрема з країн Близького Сходу та Африки. Щоб переселенці та їхні нащадки природно вливалися в українськомовний загал, імміграція повинна бути не навальною, а поступовою, помірною, етнічно різноманітною (без явної переваги якогось етносу).
Ефективна економіка — істотний чинник мовної стійкості. Через це майбутнє мови має бути забезпечене не лише законодавчо та демографічно, а й економічно. З огляду на відсталість вітчизняної економіки (аграрно-сировинна спеціалізація, низька продуктивність праці, нестача інвестицій і сучасних технологій) економічна потужність української мови лишається вкрай малою. По-справжньому українська мова утвердиться з розвитком інноваційної, високотехнологічної, конкурентоспроможної економіки, коли Україна стане вигідним і рівноправним партнером провідних держав світу.
Міцне становище мови залежить і від її комунікативної потужності. Цей параметр передбачає не лише присутність мови в усіх важливих сферах спілкування, а й наявність створеної нею культурно-інтелектуальної продукції — значної за кількістю, високої за якістю. Завдяки цьому зросте престиж української мови, виникнуть передумови для того, щоб вона досягла комунікативного паритету з провідними мовами світу. Загальний прогноз для української мови сприятливий за умови активної культуротворчої діяльності її носіїв та всебічних успіхів Української держави.
Ключові слова: українська мова, демографічна потужність мови, економічна потужність мови, комунікативна потужність мови, мовне прогнозування.
Мовознавство, 2023, № 1, с. 3-13 |
