Богдан Савчук » Громадська діяльність Степана Федака (1861–1937 рр.)
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Громадська діяльність Степана Федака (1861–1937 рр.)

Дисертація
Написано: 2019 року
Розділ: Історична
Додав: balik2
Твір додано: 22.11.2019
Твір змінено: 22.11.2019
Завантажити: pdf див. (1.9 МБ)
Опис: Савчук Б. Р. – Громадська діяльність Степана Федака (1861–1937 рр.). –
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за
спеціальністю 07.00.01 Історія України. – ДВНЗ «Прикарпатський
національний університет імені Василя Стефаника» МОН України, 2019.
Дисертаційна робота присвячена актуальній темі, оскільки аналіз біографій
окремих постатей дає змогу глибше осмислити конкретно-історичні явища і
процеси, з’ясувати особливості та специфіку суспільних рухів, під іншим кутом
зору поглянути на вже досліджувані проблеми. Ключову роль у новітній історії
України відіграла плеяда особистостей, серед яких був Степан Федак –
крайовий адвокат, засновник і керівник низки фінансово-економічних і
гуманітарних організацій. На сьогодні його життєпис і багатогранна діяльність
не знайшли комплексного відображення в науковій літературі. Вивчення цієї
непересічної постаті в історії України збагатить національну історичну пам’ять,
сприятиме вихованню молодого покоління на позитивних прикладах генерації
видатних українських діячів минулого.
У дисертації розкрито основні фактори, що вплинули на становлення
особистості С. Федака. Родинне оточення і рання смерть батька позначилися на
подальшому житті юнака. У зв’язку зі складними матеріальними обставинами
сім’я переїхала спочатку до м. Перемишля, а на початку 1874 р. – до Львова.
Головним чинником, що вплинув на формування особистості С. Федака, стала
освіта. Початкову він здобув у м. Яворові, а з 1869 р. навчався в гімназії
Перемишля, у якій долучився до місцевої учнівської громади, зацікавився
національною культурою і літературою. З осені 1874 р. продовжив навчання в
Академічній гімназії, паралельно будучи вихованцем бурси Ставропігійського
інституту. Навчання в Академічній гімназії в 1874–1878 рр., яку він закінчив з
відзнакою, відбувалося в умовах активної українізації закладу. У гімназії діяч
познайомився з представниками народовського руху, ідейні засади якого
підтримав. Перебування C. Федака в бурсі Ставропігії полегшило матеріальне 3
становище матері, сприяло реалізації його творчого потенціалу, залишивши
помітний слід у духовному житті юнака.
Суттєвий вплив на діяльність С. Федака мав вибір фаху правника.
Навчання в 1878–1882 рр. на правничому факультеті Львівського університету,
в якому функціонували дві кафедри з українською мовою викладання –
австрійського цивільного і кримінального права, очолювані відповідно
Ол. Огоновським та І. Добрянським. Професійному навчанню діяч присвятив
багато часу і зусиль, отримував стипендію, відвідуючи виклади з української
літератури Ом. Огоновського. В університетський період С. Федак долучився
до роботи студентських об’єднань, більшою мірою – Кружка правників,
учасники якого (К. Левицький, А. Чайковський, Є. Олесницький та ін.) збирали
правничу бібліотеку, організовували виступи з фахових питань тощо.
Паралельно з навчанням С. Федак заробляв на власне утримання, матеріально
допомагаючи родині. Важливу роль у формуванні світоглядних переконань і
політичних поглядів діяча відіграло тогочасне соціокультурне середовище
м. Львова.
Розкрито особливості адвокатської практики і роботи канцелярії
С. Федака. Здобувши вищу юридичну освіту, отримавши ступінь доктора права
в 1884 р. і відкривши власну канцелярію у Львові в 1890 р., він наприкінці
ХІХ ст. став одним з діячів, які власною працею започаткували «адвокатську
еру» в українському суспільному житті Галичини. Після здобуття ним права
виступати захисником у кримінальних справах, безпосередньо почався період
громадської діяльності С. Федака. У функціонуванні його адвокатської
канцелярії виділено два періоди: 1) з 1890 по 1910 рр., 2) з 1923 р., з перервами,
до його смерті 6 січня 1937 р. У різні роки в ній працювали практикантами
відомі громадські діячі – Є. Петрушевич, С. Баран, В. Загайкевич та ін.
Правозахисна робота С. Федака не обмежувалася діяльністю канцелярії.
Упродовж 1890-х рр. – 1914 р. і в 1920–1930-х рр. він працював у комісіях
львівської Палати адвокатів – екзаменаційній, аудиторській та управління
фондом вдів і сиріт ім. Каменського, в 1919–1925 рр. періодично брав участь у 4
нарадах «Колегії оборонців», а в 1923–1926 рр. очолював Союз українських
адвокатів (СУА). Як крайовий адвокат, що спеціалізувався на кримінальних
правопорушеннях, С. Федак проявив себе добрим фахівцем з уміннями логічно
й аргументовано відстоювати свою позицію. Досвід правника допомагав в
інших сферах громадської діяльності, зокрема в роботі фінансово-економічних
установ, політичному і культурно-освітньому житті Галичини.
Висвітлено роботу С. Федака в страховому товаристві «Дністер» у
м. Львові. Багаторічна участь у керівництві організації була складовою
професійної активності С. Федака. Виділено кілька етапів його роботи в
товаристві: 1) з початку 1890 до вересня 1892 рр. – організаційний, під час
якого діяч долучився до розробки статутних документів, був секретарем
комітету засновників, займався залученням коштів до статутного фонду
«Дністра»; 2) з осені 1892 до кінця 1909 рр. – робота юридичним
представником («синдиком») у складі дирекції установи, до компетенції якого
входила підготовка фінансової звітності, узаконення статутних змін, взаємини з
представниками влади тощо; 3) з початку 1910 р., з перервами, до літа 1927 р. –
керівництво його дирекцією. Останній етап, до середини 1914 р., позначився
найбільшим організаційним розвитком «Дністра»: дирекція ініціювала зміни в
статуті товариства, сприяла покращенню матеріальних умов праці й пенсійного
забезпечення персоналу, збільшила фінансову підтримку різних національних
культурних організацій та освітніх закладів краю. Успішне керівництво
товариством надало С. Федаку вагомого авторитету в суспільному середовищі
як Галичини, так і Наддніпрянської України, яку він кілька разів відвідував з
робочих візитом.
У міжвоєнний період, зважаючи на складну післявоєнну кризу і політико-
правовий тиск з боку польської влади, головним завданням для С. Федака стало
відновлення легальної діяльності товариства. З 1927 р., після виходу на пенсію і
до смерті (1937 р.), діяч займався врегулюванням юридичних аспектів
діяльності українського страхового товариства, відстоюючи його інтереси в
судових інстанціях. 5
Проаналізовано участь С. Федака в українському суспільно-політичному
житті Галичини з кінця ХІХ до початку 30-х рр. ХХ ст. Ця сфера в діяльності
С. Федака мала специфічний характер. Сучасники вказували на його
аполітичність, схильність до порозуміння з ідейними противниками, що за
тогочасних умов польсько-українського протистояння мало скоріше негативний
характер. Намагаючись дистанціюватися від політики, діяч брав участь у
виборах до Ради м. Львова в 1892 р. і 1911 р., восени 1901 р. його кандидатуру
висували на виборах до Галицького сейму, але безуспішно. У партійному житті
С. Федак з 1899 р. входив до Української національно-демократичної партії
(УНДП), однак активної участі в діяльності політичної сили не брав. До 1914 р.
діяч долучався до вирішення окремих суспільно-політичних проблем краю –
боротьби за виборчу реформу до Галицького сейму, проти зловживань місцевої
польської адміністрації, відстоювання прав української студентської молоді
тощо. Відзначено, що суттєвий вплив на участь С. Федака в тогочасному
суспільно-політичному житті Галичини відігравала професійна діяльність, що
забирала багато часу і сприяла поміркованості поглядів, схильності до
компромісів.
Складні події Першої світової війни в Галичині, особливо російська
окупація краю, висунули С. Федака на одне з провідних місць у національному
русі. З середини 1914 р. діяч виступив одним з репрезентантів інтересів
українських фінансово-економічних організацій як у відносинах з місцевою
австрійською владою, так і перед окупаційною адміністрацією Російської
імперії. У результаті цього як заручник С. Федак у середині літа 1915 р.
опинився на Наддніпрянщині, де в складних матеріальних умовах до осені
1916 р., поряд з колегами, долучився до організації допомоги іншим галицьким
переселенцям та арештованим. Після повернення до Галичини восени 1916 р. і
до осені 1918 р. він опікувався допомогою українським сиротам, брав участь у
роботі з відновлення мережі національних організацій.
У початковий період становлення української державності в Галичині
восени 1918 р. С. Федак став керівником спеціального Українського харчового 6
уряду (УХУ), на який покладалися справи продовольчого забезпечення
населення краю. На початку листопада 1918 р. він підтримав ініціативи з метою
налагодження мирного співіснування між українською владою та польським
громадянством Львова, що, однак, виявилися безрезультатними. Як керівник
УХУ, С. Федак увійшов до складу уряду ЗУНР, проте його подальшій роботі
перешкодила польсько-українська війна 1918–1919 рр.
В умовах становлення польської влади спершу у м. Львові, а восени
1919 р. у всій Галичині, С. Федак як керівник УГК долучився до розв’язання
гострих політичних і соціально-економічних проблем. З грудня 1918 р. до
жовтня 1921 р. він координував діяльність окремих секцій комітету, опікувався
залученням і розподілом фінансування, представляв організацію у відносинах
польською владою та українськими державними представництвами за
кордоном. Консолідацією зусиль української громадськості і національних
осередків в еміграції УГК вдалося організувати масштабну акцію допомоги
постраждалому внаслідок війни населенню в краї, надавати підтримку
полоненим та інтернованим військовим УГА, їхнім родинам. На початку 1920-
х рр. С. Федак контактував з представниками польських політичних кіл з метою
зміни ставлення владних структур до національних потреб українців,
можливості відновлення роботи українських господарських і культурно-
освітніх організацій і т. п. До середини 1920-х рр. він залишався в складі
керівних структур УНДП (з 1919 р. – Української народно-трудової партії
(УНТП), з 1925 р. – Української національно-демократичного об’єднання
(УНДО)), але з огляду на сімейні обставини і погіршення стану здоров’я
поступово відходив від активної участі в політиці.
Розглянуто заходи С. Федака у заснуванні і роботі низки національних
культурно-освітніх організацій Галичини. З початку 1880-х рр. в умовах
відсутності українських співацьких об’єднань діяч виступав у хорі польського
товариства «Лютня». З грудня 1890 р. С. Федак долучився до організації
хорового товариства «Львівський Боян», де до кінця життя виступав
диригентом. Як адвокат, у 1896–1913 рр., С. Федак брав участь у роботі 7
окремих комісій у рамках діяльності НТШ, заходах із спорудження
«Академічного дому», займався вирішенням юридичних і фінансових проблем
українських культурно-освітніх організацій. Водночас діяч не випускав з поля
зору проблеми національного виховання і шкільництва, опікуючись діяльністю
дошкільних закладів, фінансово допомагаючи міським українським школам,
гімназіям Перемишля і Яворова. Багато часу й організаційних зусиль упродовж
1917–1922 рр. С. Федак присвятив управлінню львівським Ставропігійським
інститутом, а в 1922–1925 рр. – боротьбі за відновлення українофільського
керівництва цього закладу. Заслуги діяча в культурно-освітній сфері високо
оцінили сучасники, обравши його наприкінці 1925 р. одним з перших почесних
членів товариства «Просвіта».
Наукова новизна отриманих результатів зумовлена сукупністю
поставлених завдань та засобами їх розв’язання. У роботі вперше: здійснено
узагальнювальне дослідження професійної сфери діяльності С. Федака та його
участі в суспільних процесах Галичини кінця ХІХ – початку 30-х рр. ХХ ст.;
уведено до наукового обігу значну кількість нових і маловідомих джерел, що
розкривають окремі аспекти життєпису діяча. Удосконалено: відомості,
пов’язані з роботою С. Федака в національних фінансово-економічних
організаціях краю в кінці ХІХ ст. – 1920-х рр., насамперед у товаристві
«Дністер»; знання про участь С. Федака у становленні органів влади
української держави в Галичині у жовтні–листопаді 1918 р.; інформацію щодо
культурно-освітніх заходів та ініціатив діяча. Новий рівень розвитку отримали:
окремі аспекти родинної історії сім’ї С. Федака; вивчення його участі у
функціонуванні УГК та окремих секцій організації.
Матеріали дисертації можуть бути використані в різних сферах діяльності:
науково-дослідницькій (під час написання фундаментальних праць з історії
України), навчальній (для підготовки монографічних видань, праць,
підручників, навчально-методичних посібників). Практична цінність роботи
визначається також доцільністю використання її результатів для виховання
патріотизму в сучасних умовах України. Ключові слова: С. Федак, діяльність, адвокат, директор, товариство
«Дністер», Український горожанський комітет, Львів, Галичина.
Зміст: [натисніть, щоб розгорнути]
 
Відгуки читачів:
 
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.