Володимир Салук » Меморіалізація українських визвольних змагань у пам'ятках на території Підгаєцького повіту в 1915–1939 рр.
|
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
Меморіалізація українських визвольних змагань у пам'ятках на території Підгаєцького повіту в 1915–1939 рр.
Стаття
|
|
|
| Написано: |
2025 року |
|
| Джерело: |
inst-ukr.lviv.ua |
|
| Розділ: |
Наукова |
|
| Твір додано: |
27.11.2025 |
|
| Твір змінено: |
27.11.2025 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(431.1 КБ)
|
|
| Опис: |
На основі архівних матеріалів і газетних дописів міжвоєнного періоду ХХ ст., краєзнавчих публікацій та інших джерел проведено дослідження процесу увічнення на території Підгаєцького повіту (протягом 1915-1939 рр.) подвигу українських воїнів, які загинули у лавах Українських Січових Стрільців (далі УСС), Української Галицької Армії (далі УГА). Висвітлення різних аспектів і форм меморіалізації в цьому регіоні є цікавим тим, що саме там під час Першої світової війни розміщувався значний відтинок фронту, на якому воювали українські легіонери в складі австро-угорської армії. На місцях їх загибелі з’явилися перші з часів козацтва на Тернопільщині (одні з перших в Галичині та Україні) пам’ятні знаки та могили, які стали об’єктами вшанування українського військового подвигу, що в свою чергу консолідувало населення і вплинуло на подальший розвиток традиції комеморації на місцевому і регіональному рівні. Разом з тим, організація регулярних масових пам’ятних заходів на Підгаєччині стала дуже важливим фактором пробудження національної свідомості, політичної активності українців, каталізатором до боротьби за державну незалежність, сприяла патріотичному вихованню молоді.
У статті вперше опубліковані детальні описи пам’ятних знаків і могил, більшість з яких були пошкоджені чи зруйновані під час польської та російсько-радянської окупації. В динаміці відображено як у різних населених пунктах повіту проходили урочисті поминальні заходи на честь героїв, які перетворилися в національні святкування і набували форм політичних маніфестацій. На конкретних випадках показано як польська влада забороняла українцям проводити урочистості біля пам’ятних місць або ж вдавалася до демонтажу об’єктів.
Систематизовано інформацію про знакові для регіону меморіали в населених пунктах Семиківці, Підгайці, Вівся та ін. З’ясовано, що семиківська «стрілецька могила» є найдавнішим та еталонним пам’ятним знаком УСС і не містить поховань (хоч таке уявлення склалося ще з часів її утворення і поширене в сучасній історіографії).
Опрацьований фактаж дозволяє зробити висновок, що на території Підгаєцького повіту в міжвоєнний період був сформований впливовий осередок творення українських меморіальних практик. |
|
|
|
| |
|
Відгуки читачів:
|
| |
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
| |
|
|
| |
