| Опис: |
Соціум: Альманах соціальної історії. – Вип. 1 / НАН України. Ін-т історії України; Голов. ред. В. А. Смолій. – К., 2002. – 253 с.
Анотація
Цей текст, написаний Оленою Русиною, аналізує «Хроніку Биховця», зосереджуючись на тому, як у ній моделюються смерті ключових політичних діячів. У статті розглядається протистояння між двоюрідними братами — Свидригайлом та Сигізмундом Кейстутовичем, які змагалися за великі князівства. Автор показує, що спосіб опису смерті цих князів у хроніці не лише відображав їхнє життя, але й формував певний політичний та ідеологічний образ. Наголос робиться на тому, що "Хроніка Биховця" намагалася не просто зафіксувати факти, а й створити відповідну модель пам'яті, що служила б інтересам певних груп.
---
### Основні ідеї твору
1. **Протистояння Свидригайла та Сигізмунда:** Текст починається з опису конфлікту між цими двома двоюрідними братами, які боролися за великокнязівський стіл.
2. **Політичне значення опису смерті:** Смерть політичного діяча в хроніці розглядається не просто як біологічний факт, а як політично та ідеологічно навантажена подія.
3. **Моделювання пам'яті:** Хроніст свідомо "моделював" смерть, щоб створити певну "модель пам'яті", яка служила б певній політичній меті.
4. **Смерть Вітовта:** Згадується смерть Вітовта, після якої Свидригайло посів великий князівський стіл у 1430 році.
5. **Заколот 1432 року:** Описується заколот 1432 року, який призвів до приходу до влади Сигізмунда Кейстутовича.
6. **"Хроніка Биховця" як джерело:** Хроніка використовується як основне джерело для аналізу, як тогочасні події інтерпретувалися та передавалися нащадкам.
7. **Прихід до влади Сигізмунда:** Автор підкреслює, що Сигізмунд до смерті Вітовта не був помітним політичним діячем, і його прихід до влади був несподіваним.
8. **Роль "князя-киянина":** Особлива увага приділяється моделі "князя-киянина", що символізує спадковість влади та її легітимність.
9. **Опозиція до Свидригайла:** Сигізмунд виступив як представник опозиції, яка прагнула змінити політичний курс.
10. **Смерть як підсумок життя:** Опис смерті в хроніці є не лише констатацією, а й своєрідним підсумком життя та політичної діяльності князя.
11. **Романтизований образ Свидригайла:** Згадується, що Свидригайло мав романтизований, "лицарський" образ, який підкреслювався в хроніках.
12. **Смерть Сигізмунда:** Розглядається, як "Хроніка Биховця" описує смерть Сигізмунда, і які ідеологічні акценти при цьому робляться.
13. **Ідеологічне значення тексту:** У хроніці виразно простежується ідеологічний підтекст, що намагався виправдати дії одних князів і засудити інших.
14. **Моделі легітимності:** Текст показує, як хроністи конструювали моделі легітимності правління.
15. **Боротьба за спадщину:** Аналізується боротьба за спадщину Вітовта, яка стала поштовхом до конфлікту.
16. **Концепція "захисника Віри":** Зазначається, що деяких князів представляли як "захисників Віри", що додавало їм легітимності.
17. **Роль Києва:** Місто Київ відігравало важливу роль у легітимізації влади, і титул "киянин" мав особливе значення.
18. **Аналіз термінології:** Автор аналізує термінологію, що використовується в хроніці, для розуміння політичних концепцій.
19. **Відсутність нейтралітету:** Хроніка не є нейтральним джерелом, а відверто пропагандистським текстом.
20. **Конфлікт як основа сюжету:** Конфлікт між братами стає основою для розгортання сюжету та створення політичних портретів. |
