| Опис: |
Русина О. Українські реалії в літературному доробку Михалона Литвина / О. Русина // Український історичний журнал. - 2019. - № 1
Статтю підготовлено в контексті студіювання креативного потенціалу
віленського писарського середовища. Останнім часом до нього зараховують
автора латиномовного трактату «Про норови татар, литовців і москви-
тян» (бл. 1550 р.), відомого за скороченою версією, надрукованою в Базелі
Й.Ґрассером (1615 р.) – Михалона Литвина. Уважається, що під цим псев-
донімом приховав своє справжнє ім’я секретар литовської великокнязівської
канцелярії Венцеслав Миколайович, до біографії якого авторка додає декіль-
ка нових фактів. Побіжно розглянувши оцінки праці Литвина в поточній
історіографії, авторка зупиняється на хибах її останньої за часом публікації
(неповнота бібліографічних даних, некоректні переклади, іґнорування специ-
фіки базельського видання та інформації, наявної в передмові Й.Ґрассера),
а також на тематичних лакунах у дослідженнях Литвинового твору. До
них належать, зокрема, деякі українські (передусім київські) реалії тракта-
ту, аналіз яких дає можливість, з одного боку, пролити додаткове світло на
особливості творчості Михалона Литвина, а з іншого – простежити долю
його ідей у пізнішому письменстві. Ідеться про міфологему «Київ = Троя», не-
самохіть продуковану Литвином, а також про зафіксовані ним зразки усної
традиції й інформацію стосовно взаємин Києво-Печерського монастиря та
урядових кіл Московської держави. Останній сюжет, на перший погляд мало-
значущий, змушує придивитися до дій московських володарів щодо захисту
інтересів «закордонних» монастирів і церков, які зберегли свою власність на
території, втраченій Литвою на початку ХVІ ст. Ця політика зміцнювала
промосковські настрої у середовищі українського православного духівництва,
які вповні виявилися в постберестейський період.
Ключові слова: Михалон Литвин, Велике князівство Литовське, Київ, Києво-
Печерський монастир, Іван IV Грозний. |
