Олена Русина » Формування і зміст топоніму «Сіверська земля»
|
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
Формування і зміст топоніму «Сіверська земля»
Стаття
|
|
|
| Написано: |
1990 року |
|
| Розділ: |
Історична |
|
| Твір додано: |
29.01.2016 |
|
| Твір змінено: |
24.08.2025 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(3 МБ)
|
|
| Опис: |
Український історичний журнал. – 1990. – Вип. 6, (№352). – 160 с.
### Анотація
Стаття Олени Русиної «Формування і зміст топоніму «Сіверська земля»» аналізує історико-географічне поняття «Сіверська земля», з'ясовуючи його просторові та хронологічні характеристики. Авторка підкреслює, що через відсутність спеціальних досліджень у літературі немає єдиної думки щодо локалізації та часових меж цього регіону. Перша документальна згадка про Сіверську землю відноситься до кінця XIV століття. Вона стверджує, що цей топонім генетично пов'язаний із давнім етнонімом «сівер» і є результатом трансформації цієї назви. Формування історико-географічної реалії «Сівер» у XIV столітті було наслідком соціальних та етнокультурних процесів, зокрема децентралізації суспільно-політичного життя після Батиєвої навали. Хоча згадки про етнографічну групу «сіврюків» зникають у XVII столітті, сам топонім зберігався до середини XVIII століття. Стаття підтверджує визначення Сівера як культурно-етнографічної області та зазначає, що її точні територіальні межі у XIV-XV століттях відновити важко через обмеженість джерел.
***
### Основні ідеї твору
1. **Предмет дослідження.** Стаття присвячена історико-географічному поняттю «Сіверська земля».
2. **Відсутність єдиної думки.** Через недостатню вивченість у науковій літературі немає єдиної думки щодо розташування та хронологічних меж Сіверської землі.
3. **Перша документальна згадка.** Перша відома документальна згадка про Сіверську землю датується кінцем XIV століття, а саме — в грамоті князя Федора Любартовича 1393 року.
4. **Хронологічні межі.** Нижня хронологічна межа існування терміну — кінець XIV століття, а верхня — перша половина XVIII століття, коли він ще спорадично вживався.
5. **Різноманіття форм топоніму.** У писемних джерелах XIV-XVIII століть зафіксовані різні форми назви: «Север», «Севера», «Северщина», «Севершизна», «Северская земля», «Северская сторона», «Северская украина».
6. **Генетичний зв'язок.** Топонім «Север» генетично пов'язаний з давнім літописним етнонімом «сівер» — назвою східнослов'янської етнографічної групи Дніпровського Лівобережжя.
7. **Причини формування топоніму.** Формування історико-географічної реалії «Север» у XIV столітті стало наслідком децентралізації суспільно-політичного життя в Середньому Подніпров’ї після монгольської навали.
8. **Консервація культурних рис.** Занепад Києва, Чернігова та Переяслава сприяв збереженню специфічних культурно-мовних рис «сівера» як етнографічної групи.
9. **Сіврюки.** На цій території у пізніші часи проживали «сіврюки» — особлива група української народності, що успадкувала культурні традиції літописного «сівера».
10. **Асинхронність.** Існує асинхронність між зникненням етнографічної групи «сіврюків» (у XVII ст.) та зникненням топоніму «Сіверська земля» (у XVIII ст.).
11. **Просторові характеристики.** Визначення Сівера як культурно-етнографічної області підтверджується його просторовими характеристиками.
12. **Складність локалізації.** Реконструювати точні територіальні межі Сіверської землі у XIV-XV століттях важко через низьку інформативність тогочасних писемних джерел.
13. **Фальсифікат.** Дослідниця ідентифікує грамоту патріарха Максима на ставропігію Печерському монастирю (1481 р.), що згадує «Сіверську землю», як пізніший фальсифікат.
14. **Сталість топоніму.** Термін «Сіверська земля» активно побутував навіть після включення регіону до складу Російської держави у 1503 році.
15. **Джерела.** Авторка спирається на документи, такі як присяжна грамота Федора Любартовича 1393 року та жалувана грамота Свидригайла 1438 року.
16. **Походження терміну «Чернігово-Сіверська земля».** Стаття вказує, що термін «Чернігово-Сіверська земля», який часто використовується сучасними дослідниками, є «кабінетного походження» і відсутній в оригінальній історико-географічній номенклатурі. |
|
|
|
| |
|
Відгуки читачів:
|
| |
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
| |
|
|
| |
