Олена Русина » Чернігів і «Руська земля» у Середньому Подніпров'ї
|
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
Чернігів і «Руська земля» у Середньому Подніпров'ї
Стаття
|
|
|
| Написано: |
1995 року |
|
| Розділ: |
Історична |
|
| Твір додано: |
04.11.2013 |
|
| Твір змінено: |
24.08.2025 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(312.3 КБ)
|
|
| Опис: |
Сіверянський літопис. – 1995. – № 3.
### Анотація
Стаття Олени Русиної «Чернігів і "Руська земля" у Середньому Подніпров'ї» розглядає роль Чернігівщини у формуванні державності східних слов’ян. Авторка зазначає, що Чернігів, Київ і Переяслав у IX столітті були центрами «Руської землі» — політичного утворення, що передувало Давньоруській державі. Вона доводить, що територіально-політичне роз’єднання «Руської землі» після 1054 року не призвело до її повного розпаду, оскільки зберігався принцип сеньйорату. У статті аналізується боротьба Мономаховичів та Ольговичів за Київ, який не став чиєюсь «отчиною». Русина також показує, що зовнішньополітичні чинники, такі як напади половців, сприяли консолідації південноруських князівств. Дослідження спростовує уявлення про Дніпро як політичний кордон, що розділяв Київщину та Чернігівщину.
***
### Основні ідеї твору
1. **Роль Чернігівщини.** Чернігівщина відіграла важливу роль у формуванні державності східних слов’ян.
2. **«Руська земля».** У IX столітті Чернігів, Київ та Переяслав були центрами «Руської землі» — політичного утворення у Середньому Подніпров’ї, яке передувало Давньоруській державі.
3. **Князі сіверської династії.** Існує гіпотеза, що в цей час у Чернігові могли перебувати князі місцевої сіверської династії.
4. **Резиденція Рюриковича.** У 20-х роках XI століття Чернігів став резиденцією князя-Рюриковича Мстислава Володимировича.
5. **Поділ Русі.** Після смерті Мстислава (1036 р.) чернігівський стіл був ліквідований, але у 1054 році заповітом Ярослава поділ «Русі по Дніпру» був відновлений.
6. **Відсутність літописної термінології.** Сучасні терміни «Київська, Чернігівська та Переяславська землі» відсутні в топоніміконі Давньої Русі.
7. **Два значення «Руської землі».** Джерела фіксують два значення терміну «Руська земля»: вузьке (Середнє Подніпров’я) і широке (вся сукупність східнослов’янських земель).
8. **«Русь» як географічний термін.** Авторка заперечує думку, що з другої половини XI століття «Русь» стала суто географічним терміном.
9. **Сеньйорат.** Політична організація того часу визначається як сеньйорат, що передбачав спільне володіння територією і не означав розпаду держави.
10. **Любецький з’їзд.** Рішення Любецького з'їзду (1097 р.) про спадкове володіння «отчинами» були виконані лише частково.
11. **Статус Києва.** Київ не перетворився на будь-чию «отчину», що сприяло існуванню «Руської землі» протягом XII — першої половини XIII століття.
12. **Чернігівське князівство.** Це князівство було «відкритою системою», і князі чернігівської династії могли претендувати на київський стіл.
13. **Статус Переяславського князівства.** Воно мало специфічний статус, тісно пов’язаний із Києвом, і на ньому не укріпилась власна династія.
14. **Боротьба за Київ.** Боротьба Ольговичів та Мономаховичів за Київ не призвела до утворення жорстких кордонів між Правобережжям та Лівобережжям.
15. **Дніпро як кордон.** Дніпро так і не став політичним кордоном, що відокремлював Київщину від Чернігівщини.
16. **Консолідація «Руської землі».** Зовнішньополітичні обставини, зокрема напади половців, сприяли консолідації князівств.
17. **Сепаратизм.** У відповідь на зовнішні загрози проявилися сепаратистські прагнення чернігівських князів, що було пов’язано зі зростанням їхньої могутності.
18. **Територіальне роз’єднання.** Територіально-потестарне роз’єднання «Руської землі» не призвело до політичного відокремлення Правобережжя від Лівобережжя.
19. **Збереження та дезінтеграція.** Існували дві протилежні тенденції: збереження «Руської землі» та її дезінтеграція.
20. **Принцип «відсутності монопольного права».** Спроби Мономаховичів обмежити інтереси чернігівських князів їх «отчиною» не увінчалися успіхом. |
|
|
|
| |
|
Відгуки читачів:
|
| |
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
| |
|
|
| |
