| Опис: |
Гілея: науковий вісник. Збірник наукових праць. – К., 2020. – Вип. 153 (2).
Аналізуються витоки та основні етапи еволюції демократії у Європі; автор виходить з установки про те, що підґрунтям розвитку європейської демократії стали політико-правові системи Стародавніх Греції та Риму, філософські та політичні трактати Дж.Локка, Ш.Л.Монтеск’є, Ж.-Ж.Руссо, І.Канта та ін. Важливу роль в утвердженні моральних принципів демократичного устрою Європи відігравала християнська віра, її вкорінення у суспільній свідомості та менталітеті європейських народів; згідно своїй первинній сутності, демократія передбачала, що важливі рішення приймає тільки народ, який нікому не передавав своїх прав. Цей принцип знаходив втілення в тому, що громадяни збиралися на засідання Народних зборів, щоб обговорити різноманітні питання свого життя – економічні, політичні, культурні: оголошення війни і встановлення миру, укладання союзів, обрання посадових осіб і заслуховування їх звітів, надання цивільних прав, захист країни, релігійні питання тощо. Спираючись на політико-правові та культурні традиції стародавніх греків та римлян на Європейському континенті почалась розбудова демократії як складний довготривалий процес. Ретроспективний погляд підтверджує слушність поглядів про те, що були різні періоди у історії європейських країн, зокрема й відхилення від демократичних принципів, а в окремих із них, доволі відчутні. Проте, поступ держав західного ареалу, особливо останнього періоду, є показовим того, що демократичні цінності все відчутніше брали гору, а розвиток цих держав базується на цінностях свободи і демократії. |
