Андрій Пучков » Навмисна випадковість українського радмодерну, або Дозоване «цікавеньке» в архітектурі кінця 1950-х – початку 1990-х
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Навмисна випадковість українського радмодерну, або Дозоване «цікавеньке» в архітектурі кінця 1950-х – початку 1990-х

Стаття
Розділ: Наукова
Твір додано: 26.03.2023
Твір змінено: 26.03.2023
Завантажити: pdf див. (452 КБ)
Опис: Місто: історія, культура, суспільство. Е-журнал урбаністичних студій. – Київ, 2022. – №1 (13).


У статті, по-перше, аргументовано впроваджено поняття «радянський модерн» як більш точне, ніж «соцмодернізм»; по-друге, розглянуто співролі талановитого архітектора (на прикладі Авраама Мілецького) і розумного державця (на прикладі Петра Шелеста) у створенні оригінальної архітектурної форми посеред радянської будівельної пересічності; по-третє, висвітлено роль періодичної архітектурної преси (перекладної та оглядів іноземної архітектурної практики в радянських часописах) у формуванні характеру звикання замовника (представників держави) до незвичної в радянській практиці будівництва архітектурної форми, що могла би сприйматися як конкурентоспроможна із результатами західної практики; по-четверте, показано роль теоретичних досліджень радянської архітектури в працях співробітників НДІ теорії та історії архітектури і містобудування в 1970–1980-х; нарешті, по-п’яте, звернуто увагу на небезпечність теперішнього абсолютизування архітектурних творів радмодерну, що їх можна розглядати не тільки як «художнє» свідчення про архітектурний стиль доби, а й як нині зайве карбування рис тоталітарної системи (від кривавої до латентно-повзучої), яких слід позбутися «естетично».
 
Відгуки читачів:
 
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.