Євген Потапчук

Потапчук Євген Михайлович народився 17.06.1968 року. Обіймає посаду Голови Української асоціації сімейних психологів. Доктор психологічних наук, професор, Заслужений працівник освіти України.

Освіта:
•    Хмельницьке вище артилерійське командне училище:  рік закінчення 1968, спеціальність: командна тактична артилерія, кваліфікація інженера з експлуатації артилерійського озброєння;
•    Київський військовий гуманітарний інститут: рік закінчення 1996, спеціальність: практична психологія, кваліфікація – практичний психолог;
•    Національна академія державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (докторантура): рік закінчення 2004, спеціальність: психологія діяльності в особливих умовах, учений ступінь – доктор психологічних наук.

Трудова діяльність:
•    08.1985-09.1989 – курсант Хмельницького вищого артилерійського командного училища.
•    09.1989-01.1993 – командир взводу протитанкових ракет в/ч 06229 Західної групи військ (Німеччина, м. Ошац).
•    01.1993-01.1994 – методист організатор-заступник командира роти в/ч А-0610 (м. Хмельницький).
•    01.1994-08.1994 – офіцер (психолог) групи соціально-психологічного забезпечення в/ч А-0610 (м. Хмельницький).
•    08.1994-07.1996 – слухач Київського військового гуманітарного інституту.
•    07.1996-12.1996 – старший офіцер (психолог) в/ч 29434 (м. Хмельницький).
•    01.1997-03.2000 – викладач, старший викладач кафедри педагогіки та психології Академії Державної прикордонної служби України (м. Хмельницький).
•    03.2000-03.2001 – заступник начальника відділу морально-психологічного забезпечення та профілактики правопорушень управління виховної роботи Державного комітету ПВУ (м. Київ).
•    03.2001-08.2002 – заступник начальника кафедри педагогіки та психології Національної академії Державної прикордонної служби України (м. Хмельницький).
•    08.2002-11.2004 – докторант Національної академії Державної прикордонної служби України (м. Хмельницький).
•    12.2004-06.2010 – начальник кафедри кримінального права Національної академії Державної прикордонної служби України (м. Хмельницький).
•    06.2010-10.2010 – начальник відділу досліджень проблем управління людськими ресурсами Науково-дослідного інституту ДПС України (м. Київ).
•    11.2010 – по теперішній час – професор кафедри практичної психології та педагогіки, декан соціально-психологічного факультету, завідувач кафедри психології та педагогіки Хмельницького національного університету.
У 1998 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Психопрофілактика міжособистісних конфліктів у сім’ях військовослужбовців». У 2004 році захистив докторську дисертацію на тему «Соціально-психологічні основи збереження психічного здоров’я військовослужбовців».
Наукові інтереси і практична робота пов’язані з вивченням різних аспектів психології шлюбу, психології здоров’я, конфліктології та психології діяльності в особливих умовах. Автор низки розробок, зокрема: «Теорія та практика збереження психічного здоров’я військовослужбовців» (2004), «Позашлюбні стосунки подружжя та причини їх виникнення» (2011), «Поведінкові реакції подружжя в ситуаціях адюльтеру та особливості надання їм психологічної допомоги» (2011), «Мовленнєва поведінка подружжя в ситуаціях адюльтеру як психологічна проблема» (2013), «Особливості психологічного консультування ревнивців», «Кризи сімейного життя та як їх подолати» (2014); «Психологія ревнивця» (2015), «Вплив постмодернізму на психологічні підходи до вивчення сім’ї» (2016) «Особливості формування продуктивного мислення у майбутніх сімейних психологів» (2017), «Сім’я учасника бойових дій як суб’єкт відновлення його психічного здоров’я» (2017) ін.
Голова Української асоціації сімейних психологів, метою якої є психологічна підтримка сім’ї, підготовка молоді до сімейного життя та виховання дітей, координація діяльності та професійне удосконалення фахівців, які працюють в галузі психології сім’ї. Керівник наукової школи «Психологічні засади підготовки молоді до сімейного життя». Наукові дослідження проводяться за кількома напрямками: становлення психології сім’ї як галузі наукових знань; формування у молоді уявлень про сімейні ролі та психологічної готовності до створення сім’ї; діагностика міжособистісної сумісності шлюбної пари; формування психологічної готовності розлучених людей до вступу у новий шлюб; підготовка майбутніх психологів до роботи з різними типами проблемних сімей. Науковцями школи захищено 1 докторська і 2 кандидатських дисертації, видано 1 монографію, опубліковано понад 50 статей, одержано 3 авторських свідоцтва. Загалом підготовив 3 докторів та більше 30 кандидатів психологічних наук.