| Опис: |
### **Анотація**
«Іон» — це діалог Платона, у якому головними дійовими особами є філософ Сократ та рапсод Іон. Іон щойно повернувся з Епідавра, де здобув перемогу на змаганнях з рапсодичного мистецтва. Сократ зустрічає його і починає розпитувати про його мистецтво, заявляючи, що Іон володіє талантом говорити про Гомера, але не про інших поетів. Це ставить під сумнів саму природу рапсодичного мистецтва, яке, за словами Сократа, ґрунтується не на знанні, а на божественному натхненні.
---
### **Основні ідеї твору**
1. **Природа рапсодичного мистецтва:** Сократ стверджує, що рапсодичне мистецтво Іона не є знанням, а формою «божественного натхнення» або «одержимості».
2. **Божественний магніт:** Сократ порівнює божественне натхнення з магнітом, який передає свою силу через ланцюг, де кожне наступне кільце є носієм сили. У цьому ланцюзі перший — бог, потім — поет, а потім — рапсод.
3. **Гомер як «магніт»:** Сократ порівнює Гомера з магнітом, який притягує і надихає рапсодів, як залізні кільця.
4. **Спеціалізація:** Сократ вказує, що Іон спеціалізується лише на Гомері, і не може говорити про інших поетів, що, на його думку, свідчить про відсутність у нього справжнього знання.
5. **Емоція замість знання:** Сократ стверджує, що рапсод впливає на слухачів не за допомогою знань, а за допомогою емоцій.
6. **Мистецтво vs. ремесло:** Сократ проводить відмінність між мистецтвом (яке вимагає знання) і тим, що робить Іон, яке він називає «божественним даром».
7. **Іон як божественний спікер:** У фіналі діалогу Сократ дає Іону вибір: бути або майстром, який не може пояснити своє мистецтво, або божественною істотою. Іон обирає бути божественною істотою.
8. **Відмінність філософа від рапсода:** На відміну від рапсода, філософ прагне до знань, а не до емоційного впливу.
9. **Критика літературної критики:** Діалог також можна розглядати як критику літературної критики, яка ґрунтується не на знаннях, а на суб’єктивному сприйнятті. |
