|
| Написано: |
2019 року |
|
| Розділ: |
Наукова |
|
| Додав: |
balik2
|
|
| Твір додано: |
02.07.2019 |
|
| Твір змінено: |
02.07.2019 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(2.2 МБ)
|
|
| Опис: |
Пашаєв Т. Г. Інструменти фінансової підтримки регіонального
економічного розвитку в ЄС. – Кваліфікаційна наукова праця на правах
рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук
за спеціальністю 08.00.02 – світове господарство і міжнародні економічні
відносини. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка,
Київ, 2019.
Дисертація присвячена дослідженню інтеграційної складової
фінансової підтримки регіонального розвитку в ЄС, еволюції і науковому
обґрунтуванню результативності інструментів фінансування спільної
регіональної політики країн-членів в умовах розподіленого (багаторівневого)
регулювання економічних процесів.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в роботі вперше було
обґрунтовано концептуальні характеристики нової моделі фінансової
підтримки регіонального розвитку в ЄС на основі посткризової реформи
управління розвитком регіонів, що формує цілісне уявлення про
функціональність і зміст даної моделі. Визначено й деталізовано її основні
характеристики: поліцентризм (утворення децентралізованих центрів
фінансування); ієрархічність (посилення повноважень наднаціональних
органів у сфері фінансового контролю); селективність інвестування
(пріоритетність фінансування внутрішнього потенціалу регіону); інтегровані
інструменти фінансової підтримки; прогностичний характер.
Проаналізовано та узагальнено ряд концепцій і теорій, які становлять
теоретико-методологічний базис дослідження розвитку регіонів в умовах
європейської інтеграції. Доведено, що сучасною методологічною основою
дослідження регіонального розвитку є теорія ендогенного зростання, основні
постулати якої базуються на зменшенні залежності від зовнішніх чинників та
забезпеченні більшої автономії у використанні місцевих ресурсів. Визначено
провідну тенденцію розвитку теоретичних та емпіричних досліджень на
3
засадах ендогенного зростання, яка полягає у зміщенні акценту від
економічних чинників до соціальних, знаннєвих, екологічних, що в
сукупності демонструє перетворення регіонів на повноцінних суб’єктів
конкурентної боротьби в умовах глобальної нестабільності.
На основі поглибленого аналізу еволюції інструментів фінансової
підтримки розкрито інтеграційний потенціал наднаціональної фінансової
підтримки як майбутній ефект у вигляді додаткових економічних переваг,
фінансових та / або соціальних вигід, досягнутий шляхом гнучкого
програмування регіонального розвитку та реалізації його цілей шляхом
створення, використання та розподіленого регулювання спільних
наднаціональних фондів фінансової підтримки.
У контексті інтеграційного потенціалу підтримки обґрунтовано роль
інструментів фінансової підтримки регіонального розвитку як таких, що
забезпечують інтеграційний ефект у формі додаткових для інтегрованих
регіонів економічних вигод та переваг, досягнення яких неможливе (або
менш ефективно) поза інтеграційною взаємодією.
Проаналізовано й уточнено поняття регіону для економічних змін, як
реципієнта коштів підтримки, яка надається на наднаціональному рівні на
основі розподіленого регулювання при реалізації системно важливих
інвестиційних програм, підпорядкованих стратегічним цілям розвитку
регіонів ЄС у рамках певного періоду програмування. На відміну
від існуючих підходів, запропоноване автором визначення акцентує на
інтеграційних механізмах фінансової підтримки регіонального розвитку.
Обґрунтовано доречність використання глокального критерію в якості
ідентифікатора ступеня включеності регіону в глобальні фінансові потоки, з
одного боку, й місцеві, з іншого, що дає змогу кількісного виміру й
порівняння динаміки надходжень коштів з ендогенних та екзогенних джерел
для реалізації регіональних стратегій і програм розвитку в тісній координації
із загальноєвропейськими цілями.
4
Проведено періодизацію розвитку Політики згуртування у взаємозв’язку
з європейською регіональною політикою як базис реформування фінансового
сектору ЄС після кризи 2007-2009 рр. Даний підхід до періодизації дає чітке
уявлення щодо трансформації суті й змісту фінансової підтримки регіонів у
межах визначених періодів та Політики згуртування у взаємозв’язку із
загальноєвропейською економічною політикою, висвітлює чільну роль і
місце наднаціональних фінансових важелів у реалізації цілей і завдань
політики регіонального розвитку ЄС.
Доведено, що ключовим напрямком і рушієм процесу реформування
фінансової підтримки регіонального розвитку в ЄС є пріоритет ендогенних
чинників розвитку та підвищення відповідальності у цій сфері органів влади
на місцях, Це сприяло поглибленню системного аналізу інтеграційної
складової фінансової підтримки регіонального розвитку, зокрема
дослідження трансформації механізму регулювання фінансової підтримки в
процесі його реформування.
Автором узагальнено основні проблеми у використанні Європейських
структурних та інвестиційних фондів (ESIF), до яких належать: процедурні
складнощі; дії адміністрації, спрямовані насамперед на процес
адміністрування, а не на реалізацію цілей підтримки проектів; несприятливі
місцеві умови інституційного середовища, законодавчої бази, регуляторні
процедури, які можуть істотно відрізнятися в країнах ЄС (особливо в нових),
що ускладнює реалізацію єдиного підходу щодо вибору та оцінки результатів
фінансування проектів і програм розвитку, розподілу результатів їх
реалізації. Способами вирішення зазначених вище проблем, а також
зниження позначених труднощів, на думку автора, можуть бути такі заходи:
концентрація функції операційного управління програмами і проектами в
рамках проектів ESIF; зміни в законодавстві та процедурах реалізації
проектів; розвиток людських ресурсів, задіяних в реалізації програм і
проектів, пов’язаних з отриманням і витрачанням ресурсів ESIF.
5
Досліджено вплив основних інструментів фінансової підтримки на
економічний розвиток окремих проблемних регіонів і держав-членів ЄС.
Обґрунтовано в цілому високу результативність підходів до фінансування
спільної регіональної політики в ЄС, зокрема для економіки регіонів держав-
членів, які є головними бенефіціарами Політики згуртування, а також
вирішальну роль регіональної ланки влади у забезпеченні конвергенції
економічного розвитку регіонів NUTS 2 на основі використання коштів
фінансової підтримки.
В дисертації наголошується, що Україна, будучи географічно,
економічно, історично пов’язаною з євроінтеграційним процесом, має широкі
можливості зміцнення потенціалу регіонів, які розпочала використовувати на
засадах Політики добросусідства й Східного партнерства, а з 1 вересня 2017
року, з набуттям чинності Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, – в
якості асоційованого члена ЄС. Урядом України визначені ключові цілі
стратегії за цим напрямком та шляхи її реалізації. Україна планує взяти
участь у нових рамкових програмах Євросоюзу, в тому числі програмі з
досліджень та інновацій Horizon Europe, яка розпочне свою діяльність 2021
року.
Вагомим результатом співробітництва України з ЄС у сфері
регіонального розвитку стає підвищення потенціалу розвитку передусім
прикордонних регіонів на основі інтегрованих макрорегіональних стратегій,
що скоординовані із загальноєвропейськими пріоритетами та мають
відповідну фінансову підтримку. Проте проблеми розвитку транскордонного
співробітництва України з ЄС, на жаль, мають сталий характер: складність
виходу економічних суб’єктів на ринки ЄС, що пов’язане з високою вартістю
підготовчого етапу; неврегульованість законодавства щодо відшкодування
ПДВ; недостатня участь держави у системі страхування експортних кредитів;
слабкість вітчизняного фінансового ринку; обмежений доступ економічних
суб’єктів до кредитних ресурсів тощо.
6
Запропоновано заходи, які спираються на результати вивчення автором
європейського досвіду в цій сфері і сприятимуть подоланню зазначених
проблем:
– запровадження специфічних інфраструктурних елементів фінансової
підтримки суб’єктів економічної діяльності в прикордонних регіонах –
інформаційних порталів, інвестиційних платформ та майданчиків для діалогу
інвестора та виробника з акцентом на інноваційний компонент
співробітництва;
– створення проектних центрів і компаній з розвитку прикордонного
співробітництва;
– підтримка малих суб’єктів бізнесу у сфері інновацій;
– впровадження нових інструментів фінансової підтримки розвитку
регіонів, які поєднують публічно-приватне партнерство із секторальним
спрямуванням витрат і є фондами кластерного типу. Це допоможе на
кластерній платформі покращити практику управління, підвищити ринкові /
конкурентні переваги та потенціал ланцюжка вартості, забезпечити кращі
послуги для суб’єктів підприємництва.
З погляду галузевого спрямування, Україна має великий потенціал для
міжнародного співробітництва у цій сфері – це інформаційні технології,
агропродовольство, туризм, транспорт, будівництво, спорт, у більш
віддаленій перспективі – аерокосмічна галузь.
Ключові слова: регіон ЄС, регіон NUTS 2, європейська регіональна
інтеграція, Політика згуртування ЄС, розподілене (багаторівневе)
регулювання, інструменти фінансової підтримки, Європейські структурні та
інвестиційні фонди, проекти і програми фінансової підтримки |
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
ВСТУП ………. ………………………………………………………………… 16
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ АНАЛІЗУ ФІНАНСОВОЇ ПІДТРИМКИ
РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ В ЄС……….…………………………….….. 24
1.1. Теоретико-концептуальні основи дослідження розвитку регіонів
в умовах європейської інтеграції….…………………………...……….……. 24
1.2. Трансформація підходів до регулювання фінансової підтримки
розвитку регіонів ЄС: ……..………………………………..…..…………… 43
1.3. Еволюція інструментів наднаціональної фінансової підтримки
регіонального розвитку в ЄС.….………………………….………………..….. 56
Висновки до розділу1 ………………………………………………….... 73
РОЗДІЛ 2.ФОРМУВАННЯ НОВОЇ МОДЕЛІ ФІНАНСОВОЇ ПІДТРИМКИ
РЕГІОНІВ В ЄС У СУЧАСНИХ УМОВАХ..............……………………….... 76
2.1. Вплив глобальних кризових хвиль на фінансову підтримку
розвитку регіонів у ЄС………………………...……………………………... 76
2.2. Антикризова адаптація інструментів фінансової підтримки
Політики згуртування …..…………..………………………...……………… 90
2.3. Основні характеристики нової моделі фінансової підтримки
регіонального розвитку в ЄС .………………..……………...………………111
Висновки до розділу 2 ....………………………………..…………... 131
РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ КЛЮЧОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ
ФІНАНСОВОЇ ПІДТРИМКИ РЕГІОНІВ У ЄС …………………..………. 136
3.1. Структурні фонди ЄС як чинник зростання економіки проблемних
регіонів …..…………………….…………..……………………………..….. 136
3.2. Оцінка ролі Структурних фондів в реалізації перспектив розвитку
регіонів …………………………………..………………………….………. 157
3.3. Фінансова підтримка Політики добросусідства ………………... 178
Висновки до розділу 3 …………………………………………….….. 194
ВИСНОВКИ ………………………………………………………………..... 197
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………..……………………….… 201
ДОДАТКИ ………………………………………………………………….... 222
|
|
|
