Володимир Пархоменко

Пархоменко Володимир Олександрович - український історик. Народився 9 вересня 1880 р. в с. Смілі Роменського повіту Полтавської губернії. Навчався в Полтавській семінарії та Санкт-Петербурзькій академії. Кандидат богослов'я (1905). Викладач, Полтавської семінарії, член Полтавського Церковно-археологічного товариства, співробітник Полтавського музею. У 1912 р. отримав ступінь магістра. Впродовж 1913-1917 рр. - викладач Тифліського учительського інституту та директор Сухумської учительської семінарії; у 1917 р. - директор Канівської гімназії та приват-доцент кафедри російської історії київського Університету Св. Володимира. З 1919 р. працював у Кубанському політехнічному інституті та Кубанському університеті. Керівник Північно-Кавказької етнолого-археологічної комісії (1919-1920). З 1921 р. співробітник ВУАН та викладач КІНО (Київський інститут народної освіти). Професор Дніпропетровського ІНО, співробітник Дніпропетровського історико-археологічного музею (1924-1929). Засуджений у справі СВУ (1930). Після звільнення із заслання проживав у Ленінграді, де і помер під час блокади (1942).