| Опис: |
Земский собор, избравший на царство Михаила Федоровича // Наука и жизнь.— 1905.— № 2.
### Анотація
Стаття аналізує значення Земських соборів у російській державній та суспільній історії XVI-XVII століть. У ній детально описується Земський собор 1613 року, який обрав на царство Михайла Федоровича Романова. Автор підкреслює, що цей собор набув особливого значення через "Смутний час" та ослаблення боярської влади. Зазначається, що собор, який складався з представників усіх вільних верств населення, мав ширшу компетенцію, ніж попередні, і певний час виконував роль верховної державної влади. Стаття описує процес обрання царя, відмову від іноземних кандидатів та вибір Михайла Романова. Автор пояснює, що Михайло був зручним кандидатом для боярства через його молодий вік і відсутність політичного досвіду, а для народу — через популярність його родини та її нескомпрометованість у Смутний час.
***
### Основні ідеї твору
1. **Поява Земських соборів**: Виникнення Земських соборів у XVI столітті пояснюється тим, що уряд потребував підтримки «всієї землі» в особі виборних представників для зміцнення державного порядку.
2. **Розквіт та занепад**: Земські собори досягли найбільшого розквіту в першій половині XVII століття, під час Смутного часу, але їхня діяльність припинилася в тому ж столітті.
3. **Особливе значення собору 1613 року**: Цей собор набув широкої компетенції та на короткий час став найвищою державною владою.
4. **Склад собору**: Собор складався з представників усіх вільних станів, зокрема митрополитів, архімандритів, бояр, дворян, козаків, стрільців, купців та інших. Відсутніми були лише представники кріпосних селян і холопів.
5. **Всенародне представництво**: Собор був багатолюдним, до його складу входили представники з багатьох, навіть віддалених, міст, хоча й не з усіх.
6. **Тривалість обговорень**: Засідання собору тривали довгий час, оскільки «люди з усіх міст» «без сорому говорили» та «довго думали» про обрання государя.
7. **Відмова від іноземних кандидатів**: Собор одноголосно відхилив пропозиції обрати на трон іноземних принців, як пропонували бояри.
8. **Відмова від неросійських кандидатів**: Було також вирішено не розглядати кандидатів з-поміж царевичів, мурз та інших неросійських родів, що служили в Московській державі.
9. **Критерії вибору**: Вибір кандидата мав відбуватися з «російських» та «великих московських родів». Стаття також згадує, що новий цар не мав бути скомпрометований подіями Смутного часу.
10. **Причини обрання Михайла Романова**: Михайло Романов був обраний через своє споріднення з попередньою династією Рюриковичів, хоча це не вважається головною причиною. Більш важливими факторами були його молодість, відсутність політичного досвіду та популярність родини, що робило його прийнятним як для боярства, так і для народу. |
