| Опис: |
Забытый юбилей // ПЕВ.— 1909,— № 28.— С. 1180—1182
### Анотація
Стаття вшановує пам'ять архімандрита Мелхіседека (Значко-Яворського), видатного церковного діяча, який помер 2 червня 1809 року. Вона підкреслює його роль у релігійній боротьбі за православ'я проти унії на Правобережній Україні в 1760-х роках. Мелхіседек був ключовою фігурою в народному русі, що виступав проти релігійних утисків, і його діяльність призвела до значного збільшення кількості православних парафій. Після звинувачень у причетності до Коліївщини він був переведений на Лівобережжя, де продовжував служити як настоятель монастирів. Автор зазначає, що ім'я Мелхіседека було несправедливо забуте, і закликає вшанувати пам'ять цього борця за віру.
***
### Основні ідеї твору
1. **Забутий ювілей**: Стаття написана з приводу столітньої річниці смерті архімандрита Мелхіседека (Значко-Яворського), яка пройшла непоміченою на тлі святкування двохсотліття Полтавської битви.
2. **Біографічні відомості**: Мелхіседек народився близько 1720 року в Полтавській губернії, навчався в Київській академії і прийняв чернецтво в Моторонинському монастирі на Правобережній Україні.
3. **Служіння і переміщення**: Протягом життя він був ігуменом Моторонинського монастиря, настоятелем Переяславського Михайлівського, намісником Києво-Софійського, настоятелем Києво-Видубицького, а потім настоятелем Лубенського та Глухівського Петропавлівського монастирів, де і помер у віці близько 90 років.
4. **Видатна діяльність**: У 1760-х роках Мелхіседек розгорнув надзвичайно активну діяльність, ставши центром народного руху за православ'я проти релігійних утисків унії.
5. **Блискучі результати**: Завдяки його зусиллям кількість православних храмів на підвладній йому території зросла в десятки разів, і багато греко-католиків повернулися до православ'я.
6. **Зв'язок з Коліївщиною**: Його ім'я пов'язували з повстанням 1768 року — Коліївщиною. Польська сторона звинувачувала його в організації насильства проти католиків та уніатів.
7. **Спростування звинувачень**: Судове розслідування не знайшло доказів його прямої участі у Коліївщині. Його вина полягала лише в тому, що він надихав людей залишатися вірними православ'ю.
8. **Політичні наслідки**: Щоб уникнути дипломатичних ускладнень з Польщею, Мелхіседека "пристойним чином" перевели служити на Лівобережжя, подалі від конфліктного регіону.
9. **Тихе завершення життя**: Останні 40 років життя він провів, мирно керуючи монастирями, без тієї бурхливої релігійної та народної діяльності, що відзначила його молодість.
10. **Пам'ять та спадщина**: Автор підкреслює, що пам'ять про Мелхіседека збереглася в народі та в літературі, хоча іноді його діяльність висвітлюється неправдиво. Безсторонній аналіз документів, однак, підтверджує його важливу роль як борця за віру. |
