Володимир Пархоменко » Свидѣтельство продолжателя хроники Регинона о крещеніи св. княгини Ольги
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Свидѣтельство продолжателя хроники Регинона о крещеніи св. княгини Ольги

Стаття
Написано: 1912 року
Розділ: Історична
Твір додано: 17.04.2020
Твір змінено: 14.08.2025
Завантажити: pdf див. (1.1 МБ)
Опис: Свидѣтельство продолжателя хроники Регинона о крещеніи св. княгини Ольги // Вера и разум.— 1912.— № 1.


Це текст статті, що обговорює час і місце хрещення княгині Ольги, використовуючи як основне джерело свідчення продовжувача хроніки Регінона. Автор, Володимир Пархоменко, відповідає на критику професора І. П. Козловського, який поставив під сумнів наукову цінність цього джерела. Пархоменко захищає свою гіпотезу про те, що Ольга була охрещена в Константинополі за часів імператора Романа II, спростовуючи аргументи Козловського. Він стверджує, що Козловський невірно трактує хроніку та спирається на власні припущення замість прямих свідчень. Стаття демонструє наукову полеміку щодо ключової події в історії Київської Русі.

***

1. **Захист гіпотези.** Автор, В. Пархоменко, захищає свою гіпотезу щодо часу та місця хрещення княгині Ольги, яка стверджує, що хрещення відбулося в Константинополі за імператора Романа II.
2. **Відповідь на критику.** Твір є відповіддю на критичну статтю професора І. П. Козловського, який оскаржує висновки Пархоменка.
3. **Головне джерело.** Центральним джерелом, навколо якого точиться полеміка, є свідчення продовжувача хроніки Регінона.
4. **Спростування аргументів Козловського.** Пархоменко спростовує головний аргумент Козловського про те, що хроніст нібито плутається, називаючи Ольгу Оленою у 959 році.
5. **Надійність хроніки.** Автор цитує відомих істориків (Васильєвський, Фортинський, Воронов), щоб довести надійність і достовірність свідчень продовжувача Регінона.
6. **Трактування імені Ольги.** Пархоменко пояснює, що хроніст назвав Ольгу Оленою у 959 році не через її хрещення у цей час, а тому, що знав її під цим іменем пізніше, коли Адальберт (можливий автор хроніки) зустрів її на Русі.
7. **Неудача Адальберта.** Автор вважає, що невдача латинського місіонера Адальберта на Русі була пов'язана з новим зближенням Ольги з Візантією, де вона, очевидно, і прагнула хреститися.
8. **Критика упередженості.** Пархоменко звинувачує Козловського в упередженості, стверджуючи, що його бажання довести хрещення Ольги в Києві змушує його відкидати надійні джерела.
9. **Спростування хрещення в Києві.** Автор доводить, що немає жодних даних на користь версії про хрещення Ольги в Києві, посилаючись на думку академіка Шахматова, який вважає згадки про хрещення в Корсуні відлунням легенди про Володимира.
10. **Тривалість перебування в Константинополі.** На завершення, Пархоменко відстоює свою думку щодо тривалого перебування Ольги в Константинополі у 957 році, наводячи хронологію її зустрічей з імператором.
 
Відгуки читачів:
 
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.