Володимир Пархоменко » Нові історичні проблеми Київської Русі
|
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
Нові історичні проблеми Київської Русі
Стаття
|
|
|
| Написано: |
1928 року |
|
| Розділ: |
Історична |
|
| Твір додано: |
18.04.2020 |
|
| Твір змінено: |
13.08.2025 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(951.5 КБ)
|
|
| Опис: |
Нові історичні проблеми Київської Русі // Україна.— 1928.— Кн. 6.— С. З—5.
Анотація:
"Нові історичні проблеми Київської Русі" Володимира Пархоменка — це наукова праця, яка критично переосмислює усталені погляди на історію Київської Русі. Автор наголошує на необхідності використання нових видань та археологічних досліджень для більш точного розуміння минулого. У творі він аналізує розбіжності між Київською, Новгородською та Тмутараканською Руссю, а також спростовує деякі літописні перекази, зокрема про подорож апостола Андрія. Особлива увага приділяється ранньому поширенню християнства та ролі окремих князів — Аскольда, Ольги та Святослава у цьому процесі.
***
### Основні ідеї твору:
1. **Критичний аналіз джерел.** Автор закликає до ретельного критичного аналізу літописних та археологічних даних, вважаючи підхід попередніх істориків недостатньо науковим.
2. **Легенда про апостола Андрія.** Легенда про подорож апостола Андрія до Києва та Новгорода вважається пізнім і недостовірним переказом другої половини XI століття.
3. **Нелогічність літописного маршруту.** Маршрут апостола, який обрав надзвичайно довгий шлях до Риму через усю територію сучасної Росії, є нелогічним і не відповідає торговим шляхам того часу.
4. **Раннє християнство в південних регіонах.** Християнство вперше з’явилося в південній частині сучасної Росії завдяки грецьким колоніям та поширенню з Криму, де його існування підтверджується з IV століття.
5. **Існування трьох центрів Русі.** Автор виділяє три основні племінні групи Русі: Тмутараканську, Київську та Новгородську, які мали свої особливості та конкурували між собою.
6. **Зв'язки з Тмутараканською Руссю.** Наголошується на існуванні християн на Тмутараканській Русі, яка мала тісні зв'язки з Візантією.
7. **Християнство за часів Аскольда.** Князь Аскольд, ймовірно, був християнином, і його спроба християнізації Києва зазнала невдачі.
8. **Язичництво Ольги.** Автор стверджує, що княгиня Ольга після поїздки до Константинополя в 957 році повернулася язичницею і лише згодом таємно прийняла християнство.
9. **Повільне поширення після хрещення.** Хрещення Володимира не призвело до миттєвої християнізації всієї Русі.
10. **Зовнішні мотиви для хрещення.** Рішення Володимира прийняти християнство з Візантії було обумовлене як релігійними, так і політичними причинами, включаючи торгові відносини та прагнення протидіяти впливу Візантії. |
|
|
|
| |
|
Відгуки читачів:
|
| |
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
| |
|
|
| |
