| Опис: |
Пархоменко В. Кризис Варяжской державы в Киеве // Slavia.— Praha, 1929-1930.— Rok VIII.— S. 765—770.
### Анотація
У статті Володимира Пархоменка аналізується криза Варязької держави в Києві. Автор стверджує, що в середині X століття на Середньому Дніпрі почався перехід від племінного укладу до нових форм державності, зумовлений розвитком транзитної торгівлі. Варязька держава, що зміцніла з приходом Володимира, базувалася на варязько-грецькому торговельному шляху та візантійському впливі. Проте, цей вплив постійно ускладнювався східними елементами, що врешті-решт призвело до занепаду варязької орієнтації. Кульмінація кризи припала на початок XII століття, коли варязько-грецький шлях втратив своє значення, а Київська держава почала переорієнтовуватися на східні торговельні зв'язки. Автор робить висновок, що ця зміна політики була підтверджена подіями 1117 року, що символізували остаточний перехід від варязької до східно-степової орієнтації, завершившись у 1139 році.
***
### Основні ідеї
1. **Східно-Європейські Скандинави-Варяги:** Історія варягів у Східній Європі до середини X століття є здебільшого легендарною і малодостовірною.
2. **Формування Державності:** У середині X століття на Середньому Дніпрі старий племінний уклад життя почав змінюватися на нові форми державності, що виникли на основі розвитку транзитної торгівлі, яка привабила різні народності.
3. **Прихід Володимира:** Прибуття Володимира до Києва близько 980 року разом із варягами зміцнило основи Київської держави, утвердило варязько-грецький торговий шлях, послабило тиск печенігів та зміцнило візантійсько-варязький вплив через християнізацію.
4. **Компроміси та Східний Вплив:** Варязька держава в Києві змушена була йти на компроміси з географічно близькими східними степовими впливами, зокрема з "хазарськими" купцями, що підсилювалося союзами та договорами.
5. **Революція 1113 року:** Революція 1113 року не була падінням "варязького абсолютизму", а скоріше його відновленням. Вона була спрямована проти східних купців, і Мономах, маючи варязькі зв'язки, зміг відновити варязьку державу.
6. **Втрата значення варязько-грецького шляху:** Довгострокові плани Мономаха щодо використання варязько-грецького шляху не вдалися, оскільки він занепав через початок хрестових походів, ослаблення Візантії та інші торговельно-географічні зміни.
7. **Криза 1117 року:** 1117 рік став критичним, оскільки події цього року — переселення Мстислава з Новгорода до Білгорода та прихід "Біловежців" до Києва — символізували кризу Варязької держави і свідчили про падіння торговельних зв'язків з півночі.
8. **Нова орієнтація Мономаха:** Починаючи з 1117 року, політика Мономаха переорієнтувалася на південний схід, що виявилося в угодах з половцями та східними купцями, а також у вигнанні деяких степових народів, що були конкурентами.
9. **Остаточний занепад:** Смерть Мстислава в 1132 році та утвердження в Києві Всеволода з Чернігова в 1139 році, який був пов'язаний з хазарами та половцями, остаточно символізували зміну старої варязької політики на нову, східно-степову.
10. **Географічна та економічна перевага Сходу:** У XI–XII століттях Схід був географічно ближчим, багатшим на товари та реальнішим у вигляді степових воїнів і східних купців порівняно з феодальним Заходом, що зумовило остаточний перехід Києва на східну орієнтацію. |
