| Опис: |
К вопросу о хронологии и обстоятельствах жизни летописного Олега // ИОРЯС.— Санкт-Петербург, 1914.— Т. XIX, кн. 1.— С. 220—236.
### Анотація
Стаття присвячена аналізу особистості та хронології життя літописного князя Олега. Автор, спираючись на нещодавно виявлений документ середини X століття, намагається узгодити нові відомості з даними давньоруських літописів. Він висуває гіпотезу, що Олег був не князем, який правив у Києві десятиліттями, а нормандським вікінгом-авантюристом. На думку автора, Олег, після нетривалого перебування в Києві, вирушив на південь, де став правителем (царем Русі) у Тмутаракані. Тут він вів запеклі війни з хозарами, а потім здійснив морський похід на Візантію, де й загинув, після чого цю приморську Русь підкорили хозари.
***
### Основні ідеї твору
1. **Джерело інформації**: Автор аналізує новий єврейський документ середини X століття, який вважається цінним джерелом для вивчення ранньої історії Русі та особистості князя Олега.
2. **Олег як «цар Русі»**: У документі згадується «цар Русі Хальгу» (Helgu), в якому автор, слідом за П. К. Коковцовим, бачить літописного Олега.
3. **Скандинавське походження імені**: Зазначається, що ім'я «Хальгу» (Halgu) співзвучне з давньоскандинавським ім'ям «Helgi».
4. **Коротка роль у Києві**: Автор вважає, що літописний Олег був нормандським вікінгом-авантюристом, який перебував у Києві недовго і випадково, а не княжив там десятиліттями і не помер близько 912 року.
5. **Діяльність на півдні**: Відповідно до єврейського документа, «Хальгу» діяв на півдні сучасної російської території, поблизу хозар, і був сучасником візантійського імператора Романа Лекапина (919-944 рр.).
6. **Війни з хозарами**: Олег вів тривалу війну з хозарами: спочатку він їх переміг, але потім сам був розбитий і змушений піти в похід на Константинополь.
7. **Загибель Олега**: Після невдалого морського походу на Константинополь, де його флот був спалений «грецьким вогнем», Олег втік морем до «Персії» і там загинув разом зі «всім своїм станом».
8. **Підкорення Русі хозарами**: Після смерті Олега «приморська, південно-східна Русь» підкорилася владі хозар, що, на думку автора, не стосувалося Києва.
9. **Тмутараканський центр**: Автор робить висновок, що «цар Русі» Олег міг правити лише в третьому центрі давньої Русі — в Тмутаракані, оскільки ця територія була близько до хозарів, мала зв'язки з Візантією і відповідає відомостям з нового документа.
10. **Протиріччя в літописах**: Автор зазначає, що в літописах є суперечливі відомості про смерть Олега: "Повість временних літ" стверджує, що він оселився в Києві, а Новгородський літопис говорить, що він повернувся в Ладогу або загинув "за морем" від укусу змії. |
