| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
ЗМІСТ ПРАЦІ.
Частина перша:
ПОВСТАННЯ ПЕРЕКЛАДІВ СВ. ПИСЬМА НА УКРАЇНСЬКУ МОВУ ^^
Й ПОВСТАННЯ НОВО! УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ ~: 5-143.
І. Релігійні рухи яно причина повстання перекладів св. Письма на живу мову.................................................5-19.
Зносини України з Заходом 5-8. Українсько-чеські стосунки 6. Релігійні рухи: катарів 8, альбігойців 8, вальденсів 9, лоллардів 10, Джон Віклеф 10, рух в Чехах 11, Іван Гус 12, поширення гуситства на схід 13. Перші переклади польські 13. Підноситься значіння живої мови 14. Гуманісти 14. Алігієрі Данте 15. Реакція проти латини 15. Друкарство 16. Католицька церква fi релігійні рухи 16-18. Література 18-19.
II. Реформація й переклади св. Письма..................19-32.
Ідея св. Письма в живій мові 19. Мартин Лютер і його переклади 21. Жан Кальвін 22. Ульрих Цвінглі 23. Вільям Тни даль 23. Реформаційні рухи fi переклади св. Письма в Італії, Іспанії, Греції. Лнтві24, Чехії 24-26, у словаків і лужичан 26, сербів і хорватів 27, словінців 27, в Московській Русі 27, Румунії 28. Рим проти живої мови 29 Вплив релігійних рухів на повстання перекладів св. Письма на живі мові 30-31. Література 31-32.
III. Реформацій в Польщі.................................32-47
Поширення реформації в Польщі 32. Причини її 12. Королева Бона 33. Боротьба магнатів з духовенством 34. Реформація ва Литві 35. Антитринітар-ство 85. Нові переклади св. Письма 36. Новиб Завіт Ява Секлюціява 37-38. Берестейська Біблія 38-40. Біблія Симона Будного 40, Новий Завіт Мартина Чеховнча 40. Видання Шарфенбергера 40-41. Біблія Яиа Леополіти 41. Біблія Якова Вуйка 41-12. Переклади Псавтвря 42. Вплив реформації на розвиток польської літературної мови 42-43. Ідея живої мови в костелі 43-45. Література 45-47.
' IV. Реформація на Україні........................................47-59
Вплив релігійних рухи в Європі на Україну 48-49. Давні релігійні рухи на Україні: стригольники 49, бичоввики 49-50, жидівствуючі і їх иереклади 50-53. Реформаційний рух иа Україні 53. Социніянство 54. Захоплення україн-
— 182 —
ської інтелігенції реформаційними рухами 54-55. Чи глибокий був цей рух 55. Наслідки руху 56. Переклади св. Письма на українську мову 56-57. Жива мова в Церкві 57-58. Жива українська мова стає мовою літературною 58-59 Література 59.
У. Католицька реакція............................................. 60-67.
Занепад католицької Церкви в Польщі 60. Єзуїти в Польщі 60-61. Боротьба з протестантами 61-62. Падіння реформаційного руху 62-63. Ставлення єзуїтів до перекладів на живу мову 63. Нищення перекладів 64. Боротьба єзуїтів з православними 65-66. Окатоличення української інтелігенції 65-66. Література 66-77.
¥1. Церковний рух на Україні в ХѴІ-м віці .... 67-72.
Занепад православної Церкви 67. Початок церковного руху 67-68. Заведения нового стилю 68. Церковні братства 68-69. Низи боронять свою Церкву 69. Друкарство 69. Поглиблення церковного руху 70. Переклади св. Письма 70-71. Література 71-72.
VII. Жива українська мова в церновних книжках і в цврнві за XI—XVI віни.....................................................72-80
Незрозумілість церковної болгарської мови 72-73. Перша церковна вимова 73-75. „Руські“ переклади в Херсонесі в 861 р 73-74. Оживлення церковних книжок перекладами незрозумілих слів 76-77. Переклади церковних книг в XV-M віці 77-78. Глоси 78. Проповідь 78-79. Проповідники роспочинають перші переклади св. Письма 79. Цитати з св. Письма в українських нроповід-ників 80.
VIII. Чому мова українська не стала мовою богослужбовою в ХѴІ-м віці......................................................81-85.
Католицька реакція 81. Ц-сл. мова стає ознакою .руської“ народностн 81. Московські емігранти иа Волині і їх впливи 82 Іван Вншенський проти живої мови в Церкві 82-83. Доля реформації иа українських землях 83. Боротьба православних з протестантами 83-84. Наслідки вигнання живої мови з Церкви84-85.
IX. Цврновно - слов’янська мова в Литві та Польщі за XV—
XVIII віки...................................................... 85-109.
Ріжна доля ц.-сл. мови у слов’янських народів 85-87. Чужииність ц.-сл. мови на Україні 87. Вплив живої мови на ц.-сл. мову в XI—XIV вв. 88. Вплив церковних рухів в Європі на Україну 89. Ідея живої мови в літературі 89. „Руська“ мова ХѴ-го віку 89-90 Жидівствуючі 90. Гуситство 90. Зменшення знання ц.-сл. мови в XV віці 90-91. Реформаційний рух ХѴІ-го ст 91. Жива мова в церкві 92. Праця єзуїтів на Україні 92-93. Свідчення, що в XVI м ст. забувають або й не знають ц. сл. м>вв: Скорини 93, А. Курбського 93-94, В.Тяпинського94, Гр.Ходкевича 95, В. Негалевського 95, Міховіти 96, ГозіяЭб Петра Скарги 96-97. Українська мова в Церкві 97. Ц.-сл. мову звуть болгарською 98. Консервативна партія XVI в. боронить ц.-сл. мову 98-і00 Заложения шкіл 100. Підручники ц.-сл. мови 100-101. Вплив Остріжської Академії 101. Скарги иа занепад знання ц.-сл. мови в XVII віці 101-103. Оборона ц. сл. мови 103. Нові підручники 104. Ц.-сл. мова в Церкві уніатській 104-105. Входження до
— 188 —
Церква народньої мови 105-107. Гіркий стаи знання ц.-сл. мови в XVIII ст. 107-109
X. Українська літературна мова XI XVI століть . . 110-143.
Болгарська мова—літературна мова на Україні 110-111. Це мова нам чужа 111-113. Защеплення й зміцнення ідеї, що літературною мовою може бути тільки мова церковна 113. Жива мова в XI ст 114. Церковна вимова вдавиияу 115. Народня й літературна мова вдавниву 115-116 Ц.-сл. мова XII— XIII віків 116-117. Мова канцеляріВна 117. Вплив татарського наїзду 117-118. Україна під Литвою 118 Польські впливи 119. „Руська“ мова ХѴ-го віку 120-121. Значіння актової мови в історії розвитку української літературної мови 121-128. Актові книги 122-125. Правиі кодекси 123. Мова актових книг і її значения 125-127. Мова молдавських актів 128. Повстання нової літературної української мови під впливом реформації 128129. Зміна поглядів на „просту“ мову 129-130. Кальвінські видання С. Будного і їх значіння 130-131. Нові погляди иа „просту“ мову серед української інтелігенції 131 133, шанування й оборона цієї мови 133-134. Значіння апостазії української інтелігенції в житті літературної мови 134-135. Зміст „простої“ мови 135. Відношення польської влади до української мови 136-138. Мова королівських канцелярій 187-138. Значіння Галичини в j творенні української літературної мови 138-141. Північно- й західно-українська основа в новій українській літературній мові 140-141. Літерату-
ра 141-143.
Частина друга:
КРЕХІВСЬКИЙ АПОСТОЛ 1560-х РОКІВ . 144-211.
1. Опис памятни..................................... 144 158.
Знайдення КА 144. Вихідний лист 145-147 Формат 147. Вкладний занис 147. Папір і опис філігранів 147-149. Письмо КА 149. Палеографічний опис основного письма КА 149-152. Форма винесених літер 152-154. Чорнило й ци-нобра 154. Прикраси 154. Зшитки, лінування їх 154. Письмо пояснень на мар-гінесах 154-155. Виправлення й приписки 155. Оправа 155. Дата на оправі 156. Зміст пам’ятки 156. Історія Крехівського манастиря 157-158. Коли КА принесено до Крехівського манастиря 158.
2. Переклад і його автор.................................158-175
а. Джерела польські 158-169. Біблія польська 1563 р. яко джерело КА 159-160. Як перекладчик К А ставився до свого оригіналу 160-162. Поділ на розділи й вірші 162. Глоси й поясненна 162-164, джерело їх 164-165. Відсту-плепня від оригіналу 165-166. Друге джерело—Новий Завіт 1556 р. 166-168. Заголовки Листів 168-169.
б. Джерело церковно-слов'янське 169-171. Ц.-сл. текст був постійно лід рукою в перекладчика 169-170. Порядок Листів в КА—православний 170. Протестанти поважали ц.-сл. тексти 170-171.
в. Інші джерела 171-173. Чи знав перекладчик Kl грецьку 171-172 та італійську мову 172-173. Користався з перекладів Фр. Скорини 173.
г. Дто був перекладчик ЛА 173-175. Освіта перекладчика 173. Його батьківщина 174. Літературна школа 174. Чому КА ие видрукувано 174. Модернізація тексту 175.
— 184 —
3. Виправлення тексту................................... 175-194.
Приготовления праці до друку 175. Письмо виправлень 176. Автор виправлень—перекладчик 176-177. Характер виправлень 177-178. Виправлення за ц.-сл. текстом 178-179, за польським 179, відступлення від оригіналу ISO. Додатки пропущених слів 181-182, інші виправлення 182-183. Ц. сл. оригінал, за яким правлено КА 184-185, уривки з нього 185-191 Поправлення третьої руки 191-194. Виправлення за Новим Завітом М. Чеховича 193 Кальвінські виправлення 193-194.
' 4. Ознаки нальвінізму в Крехівсьнім Апостолі. . . . 194-200.
Кальвінські виправлення 194->95. Виступає проти шанування церков 195, образів 195, проти ченців та священників 195, проти молитов святим 195. Папа—антихрист 196-198. Нападки на римський клир 198-199, відпусти, чистилище 199. Кальвінські виправлення 199-200.
5. Лист ап. Павла до Лаодиніян.......................... 200-206.
Письмо Листа 200, папір, філігрань, правопис 201. Значіння цьою апокрифу, яко єдиного в кирилівській літературі 201. Історія Листа 202. Зміст його 202-203. Джерело нашого перекладу 203. Література 203. Передрук Листа 204-206.
6. Значіння КА яно пам’ятки української мови. . . . 206-211.
КА і Пересопницька Євангелія 206-207. Великий розмір пам’ятки 207. КА і Новий Завіт В. Негалевського 207. Мова укр. Учительних Євангелій 207. Жива мова КА 208. Значіння досліду мови КА 208. Мова КА — північно українське нарічча 208-209. Значіння КА, яко пам'ятки української реформації 209-210. Чому КА не видрукувано. В к нашої пам'яіки—1560-ті роки 210-211.
Частина третя:
МОВА КРЕХІВСЬКОГО АПОСТОЛА. . . 212-518.
1. Правопис Крехівсьного Апостола....................... 213-224.
Правопис українських пам'ятот ХѴІ-го віку 213-214. Традиційність правопису 214. Південно-слов'янські правопнсиі риси: 1. Відсутність йотації 215-216; 2. уживання К замість Z 216-218; уживання паєрика ’ та Z 218. Винесення буков в КА 218-220. Буква и 220. Букви IV 220, е-е 220, ^, у 221, А-14 221, И, ї 221. Надрядкові значки 221-224. Придих, и-й 223-224. Правопис КА в порівнянні з правописом його польського оригіналу 224.
2. Білоруські правописні ознаки в українських пам’ятках XV — XVII віків 224-252.
„Руська* мова і її правопис 224-225. КА яко джерело для досліду правописних „білоруських" ознак 225.
а. „Руська“ мова ХХ-ХѴ1І століть 225-23Ѵ Інкорпорація України до Литви 225-226. Мова литовських канцелярій 226, Українські елементи в цій мові 226. Назва „руська" мова 226-227. Спільність українсько-білоруського культурного життя 227-229. Розріжнення пам’яток білоруських від українських
— 185 —
229-230, суб'єктивність цього розріжнення 230. Теорія про білорусько-українське копне 231, її слабкі місця 231. Чи вимовляли так як писали 231-232. Українська й білоруська церковна вимова 232-234. Дві головні рисі правопису вил енських канцелярій 235. Назви мови XVI ст. 23.5-236. Література 236.
б. Історія № 236-247. Для перекладчика КА »ь це і 236 237 Чуже г передається через іь 237. Уживання u зам та 237 і навпаки 238. Ненаголоше-ие та в КА передається через е 238-246, це риса ие тільки білоруська, але й північно-українська 238. Поплутання тази 239, es» 239-240, поплутання п,-и-е в однім слові 240. Написання та-u е в формах 241-244. Ненаголошене та постійно передається через е 244-246, необхідність брати давній наголос при дослідах цього явища 245. Уживання п-е яко діялектологічна рнса перекладчика КА 246. Дрібні явища з історії та 246-247, та-я 246-247, та по р 247, форми: рѣч і реч, телесный, утекати, єли, єхали 247.
в. Уживання я-е 248-251. Зміна ненаголошеиого я і& е більше північно- й західно українська риса, ніж білоруська 248-249. В КА під наголосом маємо я, без наголосу е 249 256, це діалектологічна риса перекладчика КА 250. Поплутання я-е 250-251. Загальні висновки про розріжнення білоруських і українських пам'яток 252.
І. ФОНЕТИКА.
§ 1: Цінність фонетики КА 252. Боротьба ц.-сл. правописної традиції з живою українською мовою 253. Фонетика перекладчика КА —північно українська 253.
1. Голосні звуки (вокалізм)...................................... 253 276
§ 2: Зміна о, е в новім закритім складі 253-261. Істота процесу зміни 254, питання про здовженність та дифтонги 254, вплив наголосу 255, звуки у, ю на місті о, е 255, поширенність неї зміни 255. Як вимовляли писаний текст в ХѴІ-м віці 255-256. Приклади наголошених у, ю на місці о, е в КА 256 257; у, ю в ненаголошенім складі 257-258; та в закритім складі 258. Давні приставки до, по, ото, надо, подо, зо, обо, во, розо 258-259. Зміва о, е на у, ю в молдавських грамотах 259-260. Оітання література 260-261. § 3: Повноголосні форми в КА 261-262. Відсутність ц.-сл. форм 262. Чехизми та полонізми 262. § 4: Праслов'янські сполучення *ог, *ol 262 263. § 5: Другий нов-ноголос 263. § 6: Зву» е 263; є та є 263. § 7: Зміна е па о 268-265. § 8: Початкові 16-0 265. § 9: Зближення ві-у 265-267. § 10: Прийменник ув 267-268; ув озеро чи у возеро 267-268. 11: Зближення артикуляції ы та и 268-270. Церковна вимова ы-и 269. Уживання ви- зам. вы- 269. Форме: Давыд, тнсеча 269. Поплутання ѣ-ы 270. § 12: Звуки ы та u перед j 270. § 13: Зміна о на а 270-271. § 14: Зміна о на а в verba iterativa 271. § 15: Зближення иена-голошених о-у 271-272. § 16: Зближення артикуляції е-и 272. § 17: Давне ръ поміж приголосними 273. § 18. Давне съ 273. § 19: Сполучення ъи дає ы 273. § 20: Приставне і 274. § 21: Зникнення початкового і 274. § 22: Відпад кінцевого голосного 274. § 23: Вставлєиня о 275. § 24: Носові звуки 275. Як в КА передаються польські носові звуки 275 § 25. Зникнення зредукованого u 275. § 26: Наголос в XVI віці 275-276.
2. Приголосні (консонантизм)............................. 276-299.
§ 27: Диспалаталізація приголосних 276-278. Чи е, и палаталізують приголосну 277. Коли палаталізуються приголосні 277-278 § 28: Звук р 278-279.
— 186 —
Поплутання ры-рц 279. § 29: Губні звуки б, п, в, м 279-280. § ЗО: Звуки ж, ч, ш, щ 280. § 31: Звук ц 280-281. § 32: Звук Зз 281. § 33: Задньоязикові г, к, X 281-282, відсутність гы, кы, хы 281-282. § 34: Звук л 282. § 35: Тверде и 282. § 36: ’Зміна звуків г, к, х перед передньорядними голосними 282-283. § 37: Сполучення ск перед j 283. § 38: Сполучення dj 283. § 39: Сполучення tj 283-284. § 40: Зміна л на в в дієприкметниках минулого часу 281-285, вплив традиційного письма 285. § 41: Епентетичне л 285-286; форми без епентези 285-286. § 42: Сполучення губних звуків з прейотованими голосними 286-287, уживання г, ь чи апострофа 286-287, приставки з та 04 287. § 43: Поплутання ч и 287. § 44 Зміни j 287-288. § 45: Прийменники з та с 288-289; приставки с, з, рос, роз, из 288-289. § 46: Зміна сполучення чьс на ц 289, жьс на з 289, щьс на с 279, тьс на ц 289, дьс 290. § 47: Зміна от на од 290. § 48: Зміна ö на m і навпаки 290. § 49: Зміна зн на жн 290-291. § 50: Зміна сиолучень кт, кр на хт, хр 291. § 51: Кінцеві приголосні 291, українське sandhi 291. § 52: Зникнення приголосних в слові 291-293, сполучення зди, стн 291-292, стц, рдц, стл, стк 292, лн, лв 292, зр 292, давні въс, въз 292, ситий 292, дл, тл 292-293, належати 293, -нзна 293. § 53: Протетичне в 293-294, у возеро чи ув озеро 293-294. § 54: Звук j 294-295, редукція и та його зникнення 294-295. § 55: М'ягкість приголосної перед м'ягкою приголосною 295-296, закінчення -ський, -цький, -зький 295, -ство, -цтво 296, -сть 296.
II. МОРФОЛОГІЯ.
§ 55: Словотвір 296. § 57: Зложені слова 29 7. § 58: Старше значіння деяких слів в КА 297-300.
І. РЕЧІВНИК.
1. Речівники в унраїнсьній літературній мові ХѴІ-го ст. . 300-312.
§ 59: Творення речівників в повій українській літературній мові 300-303, джерела їх: народня мова 300, церковно слов'янська ЗОЇ, польська 301, вплив церкви ЗОЇ -302, проповідництво 302, Учительні Євангелії 302, актова мова 302. 303. § 60: Речівники мужеського роду 303-304. § 61: Речівники жіночого роду 304. § 62: Речівники на -ость 304-305. § 63: Речівники середнього роду иа -не 305 чи -не чи ньє 306, писання -є в кінці подібних слів 306, наголос в цих формах 309, слова на -іння в лемківській говірці 308. Слова иа -те і др. 309, иа -енство (чехізми) 309, -ство, -зтво, цтво 309-310. § 64: Рід слів 310-312. Зміна роду в давніх словах на -ь 310. Рід слів чуд, внсоп—виспа, оболок, запис, євангелія, устава 310, потвар, королевая, пѣснь — пѣсня, постель, звера 311. § 65: Слова муж. роду на -ця (зам. -ець) 311, на -а 311. § 66: Наголос в речівниках 312.
2. Відміна речівників в унраїнсьній літературній мові ХѴІ-го ст. 312-315.
§ 67: Речівникові основі 312. Вплив одних основ на другі 312-313. Боротьба й -о основ 313, г-jo основ 313 і др. Таблиця первісних речівникових закінчень 314. § 68: Мужеський рід, боротьба й-о основ 313-314, багатство форм й основ в українській мові 313-314. Боротьба і-]о основ 315. § 69: Жіночий рід 315. § 70: Середній рід 315.
— 187 —
3. Речівникові форми в однині ...'... 316-328.
§ 71: Родовий відмінок о основ иа -у, -ю 316, па -а, -я 316-317. Слова жнець, Ісус 817. § 72: G1 слів сер. роду ия -не 317-318 і др. 318. § 73: G1 а основ 318. § 74: G1 і основ 319. § 75: Давальний о основ на -ови 319, чи -ові чи -ови 319, закінчення -у 319-320, поплутання цих закінчень 320. § 76: D* в середнім роді 320-321. § 77 D1 а основ 321. § 78: D1 і основ 321. § 79: Знахідний відмінок о основ 321. § 80: А1 а основ 321. § 81: Зовиий відмінок о основ 321-322. § 82: Vі а основ 322. § 83: Vі і основ 322. § 84: Орудний відмінок о основ 322, jo основ 322. Диспалаталізація кінцевого -м 323. Наголос 323. § 85: Ab1 слів иа -не і подібних 323, в середнім роді взагалі 323.’ § 86: Ab1 а основ 323-324. § 87: Ab1 і основ 324. Чи -остью чи -остю 324. § 88: Місцевий відмінок о основ 324-325, L1 jo основ 325, поплутання закінчень 325-326. § 89: L1 о, jo основ сер. роду 326-327, боротьба закінчеиі о-й основ 326-327. § 90: L1 а основ 327-328. § 91: L* і основ 328.
4. Речівнинові форми в множині.......................... 328-342.
§ 92: Називний відмінок о основ муж. роду 328-331, закінчення ы-и-ѣ 329, -и по ?., к, w 329-330, -ове, -еве 330, -яне, -яны 331. § 93: № а основ 331. § 91: № і основ 331. § 95: № V3 А3 о основ сер. роду 331. § 96: А3 о основ муж. роду 331. § 97: А3 а основ 332. § 98: V3 о основ 332, -ове 332. § 99: Родовий множини о основ муж. роду -ов, ев 332, jo основ на -ей, -ий 332 333, -ян 333, ув, -юв 333. Давня форма на ъ 333. § 100: G3 о основ сер. роду 334. § 101: G3 і основ -ей, -ий 334. § 102: G3 а основ 334-335. § 103: Давальний множини 335-338. Боротьба a-o основ 335-336. Закінчення D3 о основ -ом, -ем 336-338. § 104: D3 о основ середнього роду 338. § 105: D3 а основ 338. § 106: D3 і основ 3 38. § 107: Місцевий множини о основ муж. роду 338-340. Боротьба й-о основ і закінчення -ох, -ex, -ix 338-340. § 108: L3 о основ сер. роду 340. § 109: L3 г основ 340. § ПО: L3 а основ 340. § 111: Орудний відмінок o-jo основ 340-342. Закінчення ы, -и, ьми 340-341, ■ами 342. § 112: Ab3 о основ сер. роду 342. § 113: Ab3 а основ 342. § 114: Ab3 і основ 342.
5. Двійня та слова без однини........................... 342-344.
§ 115: Двійне число 342-343. Рештки його в XVI ст. в № А2 G2 і Ab2 речівників 343. Заступлення N2 через N3 343. § 116: Слова без однини 344, їх G3 344.
II. ЗАЙМЕННИК.
§ 117: Склад займенників 344. § 118: Форми особового займенника 344. § 119: Появлення н иа початку займенника 344-345. § 120: Форма єн 345. § 121: Займенники сей, ся, се, сесь 345. § 122: Займенники хто, што, шо 345-346. § 123: Займенник увесь 346. § 124: Зміна прикметникових займенників на -ый, -ій 346 347. § 125: Ни- в займенниках.
III. ПРИКМЕТНИК.
§ 126: Склад прикметників 347. § 147: Закінчення -ый, -ій 347. § 128: Редукція кінцевого -й в N* прикметників 347-348. § 129: Закінчення гий, -кий, -хнйЗї8. §130: Прикметники походження та приналежности 348. § 131: Небес-
188 —
ний і небесний 318. § 132: Закінчення -внй і -иій 348-349. § 133: Каквий, каждый, кождый 349. § 134: Наголос в прикметниках 349. § 135: Закінчення N1 сер. роду о-є, -о, -еє, -е 350. § 135: G1 на -ого, -его 350. § 137: Відсутність -аго 350. § 138: G1 жін. роду 350. § 139: Речівникові ферми G1 350-351. § 140; D1 351. § 141: А1 351. § 142: Ab1 351. § 143: L1 351-352. § 144; № на -ии, -ии, -ы, -и 352-353. § 145: G3 L3 иа -ых, -их 353. § 146: D3 иа -ым, -им 353. § 147: Ab3 на -ыми, -ими 353. § 148: Вищий ступінь иа -ьший 353, -інший 353 354. Наголос 354. § 149: Найвищий ступінь на иай-, на- 354-355, Нагоюс 355.
IV. ЧИСЛІВНИК.
§ 150: Числівники кількосте, порядкові, часткові і зложені 355. § 151 Відміна числівників кількосте 356. § 152: Відміна числівників порядкових і др. 356 357.
V. ДІЄСЛОВО.
§ 153: Склад дієслів 357. § 154: Дієімеиники на -ти і -ть 357-358, -ты 358. § 155: Дієімеиники на -чи 358-359. § 156: Рг 2і на -ш 359, § 157: Рг 3і на -ть, -т 359, -е 360, -а, -я 360. § 158: Рг І3 на -мо, -м 360. § 159: Рг 23 иа -те 360. § 160: Рг З3 иа -ть, -т 361, на -ет зам. ят 361. § 161: Перегляд дієслів КА 362. § 162: Група І: дієіменннки з наголошеним суфіксом а 362-363. § 163: Дієімеиники з ненаголошеним зниклим а 363-364. § 164: Група II: суфікс u 364, зміни в дієсловах 365. § 165. Група III: суфікс ѣ(і) 365, зміни 366. § 166: Група IV: суфікс ну 366. § 167: Група V: суфікс -ов, •ев 366, у зам. -ов в формах 366-367, -ов в дієприкметниках 367-368. § 178: Дієслова на -овати, -увати 368-369. § 169: Дієслова з -ов- зам. -у- 369. § 170: Дієслова на -ыв, -ив перейшли до групи -увати 369. § 171: Група VI безсу-фіксалыіа 369-370. § 172: Быти —бути 370. § 173: Займенник -ся в дієсловах 370. § 174: Приказовий спосіб 2і 370-371. § 175: Imprt. і3 на -мо 3 71-372» § 176: Imprt 23 на -ѣте, -ѣть 372, -те 373. § 177: Imprt. з нехай 373. § 168: Зміна г, к в Imprt. 374. § 179: Форми минулого часу 374-382, дієприкметник на -лъ, -ла, -ло 374-375, зникнення -л 375. § 180; Минулий довершений (perfectum) 375-377, допомічпі дієслова єсми-м, єсн-єсь, єсмо, єсте 375-376, єс-тесьми, єстесь, єстесьмо, єстесьте 376-377, особовий займенник в цих формах 377. § 181: Давноминулий час 377-379, його значіння 378. § 182: Аорист та імперфект 379-382, заступає їх перфект 379-381, залишки аориста в КА 381-382, аорист в молдавських грамотах 382. § 183: Умовний спосіб 382 384, аби діеприкметнаком на -л 384. § 184: Час будучий 384-387, будучий на -му 335--386, повстання цеї форми 386-387, будучий доконаний 387. § 185: Многократ-ні дієслова 387-383. §186: Дієслова з приставкою у- 388. § 187; Відсутність двійного числа дієслів 388.
VI. ПРИСЛІВНИК.
§ 188: Склад прислівників і їх походження 388 389, запозичення з польського 389-390. § 189: Прислівники на -ѣ 390 391. § 190: Прислівники на -е 391. § 191: прислівники па -о 391-392. § 192 Творення прислівників 392-393. § 193: Зложені прислівники 393. § 194: Деякі прислівники 393. § 195: Прислівники з по- 393. § 196: Вищий ступінь прислівників 393-4.
— 189 —
VII. прийменник.
§ 197: Склад прийменників 394, прийменники—полонізми 394 395, ку, през 394. § 198: Прийменники: з, с, од, к—до, для, дѣля 395. § 199: Прийменники: кроз, мимо, надто, над, окром, кром, опроч, подлі, край, мѣсто, берег 396. § 200: Прийменник по з L1 396-397 § 201: Прийменники на -о 397 § 202. Прийменник тісно зв’язаний зо своїм словом 397.
VIII. ЗЛУЧНИК.
§ 203: Склад злучників 397; кольвек 398.
III. СКЛАДНЯ.
§ 204: Складня XYI в. 399, боротьба традиційних форм з живою мовою 398, вивчення історії складні 398-399. Складня КА 399.
1. Речення просте.
§ 205: Про є і суть 399-401. § 206: Допомічне дієслово єси 401. § 207: Іменникова частина зложеного присудку 401-405, зміна називного предикативного иа орудний 401-403. § 208: Дієприкметниковий присудок в безпідметових речениях 405-407, дієприкметник на -но, -то 405, уживання было, буде при цих формах 406-40 7. § 209: Присудок—дієприкметник на -ло 407. § 210: Дієприкметниковий присудок в підметових реченнях 407-408, нерозріжнення підметових і безпідметових форм в середнім роді 407-108. § 211: Орудний відмінок в безпідметових реченнях 408-410, конструкція з от 4(9. § 212: Конструкція з через 410-411. § 213: Подвійне заперечення 411, його відсутність411.
2. Речення зложене.
§ 214: Зв'язка в прикметникових реченнях: который, який, што, хто 412 дієприкметник на -чий 412-413. § 215: Місце зв'язки який, который при речів-нику 413. § 216: Місце підмета в часових та причинових реченнях 413-414, підмет в побічнім реченні по дієприслівнику 414. § 217: Замірові побічні речення 414-415, форми зо злучииком і без нього 414-415. § 218: Dativus ab-solutus 415-416. § 219: AccuSativus cum infinitive 417-419. § 220: Злучиики в простих і зложених реченнях 419-423: а, абы, абихмо, або, аж 419, але, ані, ач, ачей, бы—аби, бо, будь — будь, єсли, же 420, вась, іж, і, коли, ли, невже, ні, ніж, однак 421, одно, ото — а ото, пак, притом, скоро, так, такн, теж, тим, хоть-хотя, через, чи, чим, чому 422, што, яко 423. § 221: Беззв'яз-кові побічні речення 423.
З- Частини мови.
§ 222: Прикметник прииалежности 423-425. § 223: Повна й скорочена форма прикметників 425-426. § 224: Порівняння 426-427, над, ніж, ніжли, за-426, далеко, все- 427. § 225: Займенник свій 427-428. § 226: Давальний етичний собі 428. § 227 Замітки про окремі займенники 428 430: -сь 428, тот, жа-ден-жаднай, каждий-кождий, ніхто, ніщо, такий—який, сам, їх 429, увесь—цілий 430. § 2 28: Займенник ся при дієсловах 430-432. § 129: Форми дієприкметників 432-434, на -чий 433-434, на -щий 431. § 230. на -лий 434-435, § 231: иа -мий 435, § 232: на -ний 435-439, на -ений 436, -аний 437, было при дієприкметнн-цх cap. роду 117, -знай — -оний 438, енецтетичне л 438-4 39. § 233: Дієприк-
— 190 —
метинки на -ввй в побічних реченнях 439. § 234: Дієпр. на -тай 439. § 235: Дієприслівники на -учи, -ючи 440, -ачн, -ячи 441, -ечи 441, відсусутність л епентетичного 442, відповідні ц -сл. форма 442. § 236: Дієприслівники па -вши -ши 143 444. 237: Повторення прийменника 444.
4. Відмінки.
§ 238: Предмет в перечних речениях 444-445. § 239: Родовий відділення 445-446. § 240: Родовий якостн 446. § 241: Родовий часу 447. § 242: Давальний учасництва 447-448. § 243: Давальний приналежностн 448 § 244: Причиновий відмінок однини муж. роду в формі родового 448-449. § 245: А3 для слів живих 419-450. § 246: L з прийменником о по дієсловах 450-1. § 247: Відмінки по прийменниках 451, по, против 451-2. § 248; Зазначення часу прийменником 452. § 249: Згода числівника з речівником 452. § 250: Што з родовим 453. § 251: Вживання відмінків по прикметниках: близький, винен, годен, неміцний, наполнен, обфітнй, певний, пильний, подібний, послушний, противний, свідомий 453, усправедливений, хтивий 454. § 252: Відмінки по дієсловах 46 4-8. Дієслова з G 454 5: вивідати, взивати, вистерегатися, держатися, довести, довідатися, додавати, дойти, доховати, докончити, доступити, дотикатися, ждати, жадати, забувати, запрітися, зичити, искати, навчати 451. наслідувати,. иеиавидити, ожидати, пильнувати, поживати, помститися, послухати, прагнути, призивати, простерегати, розуміти, слухати, стерегти, тикатися, уживати, узычати, услухати, учити, хоронитися, хотіти 455. § 253: Дієслова з D: благословити, дивуватися, докучати, допомагати, дякувати, згожатися, піддатися, прилучитися, пристоїть, противитися, радуватися, судити 456. § 254: Дієслова з Ab: бавитися, бридитися, взгоржатн, забавлятися, ставатися, хвалитися 456, § 255: Дієслова з прийменником с, з: веселитися, визволяти, наспіватися, пе-рехвалятися 456, радуватися, сміятися, хвалитися 457. § 256: Дієслова з прийменником за: бути, видітися, виховати, дякувати, завстидатися, мати, молитися, нарікати, обирати, покладати, помолитися, приймуватн, причинятися, просити, удатися 457; речівникн з за: дяка, молитва 457, прозьба, каянь 458, § 257: Дієслова з прийменником на: жалувати(ся), мітися, надіятися, оглядатися, пам'ятати, приводити, присягати, споминати, стягатися 458 § 258: Дієсло. на з прийменником наді змилуватися, мститися, хвалитися 458. § 259. Дієслова з прийменником по: нарікати, плакати, посилати, пуститися 458.
IV. ЧУЖІ ВПЛИВИ НА РОЗВИТОК УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ«! МОВИ XV—XVII вінів.
Впливи чужих мов на мову українську 458. Позичання—нормальний процес в житті кожної мови 458. Час позичок 459. Література 4 59.
1. Вплив церновно-слов'янсьний 459-462. Ц.-сл. слова в КА 459-460, вплив на фонетику й морфологію 460. Малий ц-сл. вплив, яко ознака укр. літературної мови 460-1, малий цей вплив і в мові живій 461, тоді як російська літературна мова зросла на ц.-сл основі 461-2.
2. Польський вплив 462-474. Польсько-українське сусідство 462. Джерела для вивчення п. впливів 462-3. Найдавніший польський вплив 463, його розміри 463-4. Збільшення п. впливів з 1386 р. 464-5, п. впливи на ухр. актову мову 465. Вплив п. по 1569 р 465-6, значіння цеї дати 466. П. вплив на укр. інтелігенцію світську й духовну 466-7, що вчилася цеї мови 467. Переклади з п. мови на укр. в ХѴІ-м віці 467. Збільшеная п. впливів в ХѴН-м віці 467, п. мова в братських школах 467, українці пишуть по-польському 468. Мо-
— 191 —
да на польеькість 468-9. Полонізація 469. П. вплив на уніатське духовенство 469-70. Вплив п. мови на українську 470. П. вплив на Словник КА і на словник укр. літературної мови ХѴІ-го віку 470-3, розміри цього впливу на пародию мову 473 Через п. мову прийшли до нас слова народів Європи 474. Література 474.
3. Чеський вплив 475-484. Найдавніщі ч.-укр. взаїмовідносиин 475. Чеський вплив на Польщу 475-6, вплив Празського університету 476-7. Збільшення ч. впливу в XV в. 477. Поширення гуситських ідей 477-8. Ч. вплив на переклади св. Письма 478-9, на польську мову 479-80. Ч. вплив иа укр. літературну мову XVI в. і на духове життя 480, розміри ч. впливу 480. Чеські слова в укр. літературній мові XVI в. 481. Вплив чеської мови на укр. актову мову 481-2. Чеський вплив иа укр. термінологію юридичну 481, адміністраційну, військову, богословську 482; чеські закінчення -енство, -тельний 482, -ра-, -ла-482. Література чеського впливу 483-4.
4. Німецький вплив 484-493. Важливість иім. впливу 484. Ній вплив на чеську мову 484-6. Нім. вплив на польську мову 486-8. Дороги нім. впливу на укр. мову: польська, чеська, безпосередня 483-4. Українщення иім. позичок 489. Розміри нім. впливу 490. Спис нім. слів в укр. мові 490-2. Література нім. впливу 492-3.
5. Латинський вплив 493 500. Шляхи лат. впливу на укр. літературну мову 493. Вплив лат. мови на Польщу 493 4. Лат. мова в укр. братських школах 494-5, в урядах і канцеляріях 495. Свідчення про необхідність знання лат. мови для укр. інтелігента С. Коссова 495-6, П. Могили 496-7, В. Загоровсько-го 497. Лат. вплив лекснкальний і синтактичпий 498-9. Макаронічна укр. мова 499-500. Лат. слова в укр. мові 500. Література лат. впливу 500.
6. Італійський вплив 500-3. Шляхи італ. виливу 500. Причорноморські італ. факторії і їх торгівля 500-1, вплив їх па Україну 501. Безпосередні італ.-укр. стики 501. Вплив італ. ва церковні братства 501. Польська мова, яко джерело італ впливів па укр. мову 502. Бона Сфорца і італ. вплив на Польщу 502. Італ. слова в укр. мові 502-3. Література 503.
ГРАМАТИКА ЧУЖИХ СЛІВ В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРНІЙ МОВІ 503-518.
І Словотвір чужих слів........................................... 503-506.
§ 260: Відкидання пеприроднього закінчення 503-4. § 261. Польське ш зам. с по голоси.й в закінченні 504. § 262: Рід чужих слів 504. § 263: Українщення й вульгаризація чужих слів 504'5. § 264: N1 речівн. на ей, -ий, -ѣй 505. § 265: ъ, ь або паєрпк поміж приголосними в чужих словах 505, секундарне о в групі приголосних 506.
II. Фонетика . . . •........................... 506-517.
§ 266: Значіння фонетичних явищ чужих слів в КА і література питання 50G.
1. Голосні звуки 506-510. § 267: гр. 7] 506 7, § 268: гр. о 507, § 269: гр. дифтонги 507, § 270; зміна а на о і навпаки 507-8, § 271: початкове і-508; § 272' Ѣ 508; § 273: hiatus 508 10, прейотація, є-е, a-ja, -ия 509-10. § 274: стягнення -оа- в -а- 510
2. Приголосні 510-517. § 275 грецька ß 510; § 276: звук g h, кг 5її-s. § 277; h 513; § 278: гр. X 513; § 5 79: чуже 1 513-4; § 280: гр. о 514; § 281 звук f 514-6 § 282: звук ѳ 516; § 283: сполучення sp, st 517; § 284: подвоєння приголосного 517; § 285: окремі зміни приголосних 517
— 192 —
III. Морфологія.................................................517-618.
§ 286: Невідиінні речівники 517; § 287: G1 речівн. муж. роду на -у 517-8, на -а 518, полонізми 518. § 288,- № на -ове 5!8.
Частина четверта:
(в II томі праці).
Словник української літературної мови ХѴІ-го віну з Крехівсьного Апостола
Вступ до Словника 3-6. Значіння Словника 4-5. Відступлення від оригіналу в Словнику 5-6. Граматичні скорочення в Словнику 6. Словник до Крехів-ського Апостола 6-149.
Додатки:
І: Лист Павла святого до Галатів із Крехівського Апостола, а розділ 1-й паралельно з польським текстом із Біблії 1563-го року 159-156. П: Лист Павла св. до Тита, із Крехівського Апостола 157-161. ПІ: Покажчик розділів і віршів Крехівського Апостола 161-163.
Доповнення й поправки...............І том ст. 518-9.
Післямова ......... І том ст. 519-20.
Покажчик до праці ....... Птомст. 164-180. Зміст праці ......... II том ст. 181-192;
Література про окремі питания—див. в Покажчику на ст. 171 під сло-
вом Література.
|
