| Опис: |
Друга половина життя Г, Сковороди зв'язана з Харківщиною. Вступ 1759 року вільнолюбивого вченого до Харківського колегіуму — вищого учбового закладу Слобожанщини — на посаду викладача поетики був надзвичайною подією в розвитку умонастроїв серед молоді і викладачів. В колегіумі починається активна боротьба проти схоластики, за визволення людського розуму з пут марновірства, теології. Вплив Сковороди ширився через лекції, твори, листи, а найбільше через дійовий приклад його життя. «Задумавши йти в путь або переселятися в іншу оселю, він складав у торбу все це жалюгідне майно і, перекинувши її через плече, пускався в дорогу з двома нерозлучними: палицею-журавлем і флейтою. І те і інше, було власно ручного виробу». Так, мандруючи, прожив видатний вчений, філософ і письменник 25 років —останню третину свого життя. На харківщині, крім Пан-Іванівки (Сковородинівки) і Бабаїв, Григорій Савич подовгу жив у Харкові, Великому Бурлуці, Гусинці, Маначинівці, Валках, Святогорську, Ахтирці та інших місцях, де також любовно зберігаються спогади про гнівного обвинувача панства й духівництва, невтомного шукача шляхів народного щастя, українського філософа Г. С. Сковороду.
Автор: Анастасія Максимівна Ніженець — український літературознавець-медієвіст, сковородинознавець, педагог, харківщинознавець.
Видавництво «Прапор», Харків — 1969 |
