Історія Радянської держави. 1900–1991

Передмова до другого російського видання.
Передмова до українського видання.

Розділ І. Російська імперія на початку XX ст.
I. ПОЛІТИЧНІ, ЕКОНОМІЧНІ ТА СОЦІАЛЬНІ ПРОТИРІЧЧЯ.
1. Самодержавство.
2. Особливості розвитку промисловості.
3. Особливості селянського суспільства.
4. «Робітниче питання».
II. ОПОЗИЦІЙНІ РУХИ.
1. Ліберали.
2. Революційні і національні рухи.
3. Криза 1900–1903 рр.

Розділ II. Невдача політичної альтернативи (1905–1914).
І. РЕВОЛЮЦІЯ 1905–1907 РР.: НЕВДАЧА СПРОБИ ВСТАНОВЛЕННЯ ПАРЛАМЕНТСЬКОЇ МОНАРХІЇ.
1. Від російсько-японської війни до Кривавої неділі.
2. Два шляхи революції.
3. Підйом революційного руху і Жовтневий маніфест.
4. Поразка соціальної революції і повернення до консерватизму.
5. Перша Дума і кінець парламентських ілюзій.
6. Друга Дума – доказ неможливості політичного оновлення.
II. СТОЛИПІНСЬКІ РЕФОРМИ: НЕВДАЧА ПРОСВІЧЕНОГО КОНСЕРВАТИЗМУ.
1. Основи «оновлення» країни.
2. Політичні й ідеологічні переваги.
3. Економічні переваги.
4. Помилки Столипіна .
5. 1912–1914 рр.: політичний застій і соціальне бродіння.

Розділ III. Від війни до революції (1914–1917).
I. РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ У ВІЙНІ.
1. Ілюзії 1914 р.
2. Нищівні поразки па фронті, розвал економіки, політичне безсилля.
3. Розкол опозиційних рухів.
II. ЛЮТНЕВА РЕВОЛЮЦІЯ ТА ПАДІННЯ ЦАРИЗМУ.
1. Лютневі дні.
2. Встановлення «двовладдя» і зречення Миколи II.
III. РЕВОЛЮЦІЯ В РОСИ.
1. «Двовладдя» або багатовладдя?
2. «Звільнення» слова.
3. Проблема війни і квітнева криза.
4. Коаліційний уряд і зростання соціальної напруженості.
5. Криза літа 1917 р.
6. Крах державних інститутів і розпад суспільства.
7. Взяття влади більшовиками.

Розділ IV. Роки виживання і формування держави (1918–1921).
I. ПЕРЕТВОРЕННЯ БІЛЬШОВИЗМУ НА ДЕРЖАВНУ СТРУКТУРУ.
1. Перші декрети.
2. Робітничий контроль і початок націоналізації.
3. Витіснення Рад і розпуск Засновницьких зборів.
II. БРЕСТ-ЛИТОВСЬКИЙ ДОГОВІР ТА ЙОГО НАСЛІДКИ.
III. ГРОМАДЯНСЬКА ВІЙНА ТА ІНОЗЕМНА ІНТЕРВЕНЦІЯ.
1. На фронтах громадянської війни.
2. Іноземна інтервенція.
IV. «ВІЙСЬКОВИЙ КОМУНІЗМ».
1. Створення Червоної Армії.
2. Націоналізація та мобілізація економіки.
3. Встановлення політичної диктатури.
4. Кінець громадянської війни: чому більшовики перемогли?
5. Народження Комінтерну.
V. КРИЗА «ВІЙСЬКОВОГО КОМУНІЗМУ».
1. Економічна відсталість і соціальна деградація.
2. Зміни і криза в партії.
З. Кронштадтське повстання.
4. X партійний з’їзд – вирішальний поворот.

Розділ V. Роки непу (1921–1928).
I. УТВОРЕННЯ СРСР: НАЦІОНАЛЬНІ ІНТЕРЕСИ І КУЛЬТУРНА РЕВОЛЮЦІЯ.
1. Право на самовизначення: теорія і реальність.
2. Спроби союзного об’єднання.
3. Яким бути Союзу?
4. Як створити «новий соціум спільної долі»?
5. Політика в області культури та релігії.
II. «СОЮЗ РОБІТНИКІВ І СЕЛЯН».
1. Неп у сільському господарстві.
2. Неп у промисловості.
3. Суспільне невдоволення.
4. Суперечки про шляхи розвитку країни.
III. ПОЛІТИЧНА БОРОТЬБА.
1. «Остання ленінська битва».
2. Перші битви за владу.
3. Ленінська спадщина.
4. Розкол «трійки».
5. «Об’єднана опозиція».
6. Роздуми над невдачею.
IV. КІНЕЦЬ НЕПУ.
1. Зима 1927–28 р., хлібозаготовча криза.
2. Розгром «правої опозиції».
3. Уперед без оглядки.

Розділ VI. Тридцяті роки. Вирішальне десятиріччя.
I. «ВЕЛИКИЙ ПЕРЕЛОМ» (1929–1933).
1. Колективізація.
2. Перша п’ятирічка: Індустріалізація. Культурна і соціальна революція.
3. Партія і «великий перелом».
II. РОЗРИВ І ЗМОВА (1934–1939 РР.).
1. XVII з’їзд партії. Початок розриву.
2. Вбивство Кірова. Втілення ідеї змови.
3. Рік 1935-й, вирішальний.
4. Значення першого Московського процесу.
5. Єжовщина. Боротьба з бюрократією, терор та економічна криза.
6. XVIII з’їзд партії. Початок розрядки?
III. ПІДСУМКИ ВИРІШАЛЬНОГО ДЕСЯТИРІЧЧЯ.
1. Становлення моделі економічного розвитку.
2. Суспільство зруйнованих структур.
3. Демонізм, «соціалістична законність», націоналізм і повернення до етичних підвалин.

Розділ VII. Зовнішня політика Радянської держави (1921–1941).
І. НОВА КОНЦЕПЦІЯ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН.
II. ОСНОВНІ НАПРЯМИ РАДЯНСЬКОЇ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ В РОКИ НЕПУ (1921–1928).
1. Німеччина як головний партнер у Європі.
2. Складності в радянсько-британських і радянсько-французьких відносинах.
3. Китай як головний партнер в Азії.
III. БОРОТЬБА ПРОТИ «СОЦІАЛ-ФАШИЗМУ» І «ЗАГОСТРЕННЯ КАПІТАЛІСТИЧНИХ ПРОТИРІЧ» (1928–1933).
1. VI конгрес Комінтерну: крутий поворот.
2. Міф про «капіталістичне оточення».
3. Розширення радянської дипломатичної діяльності.
IV. РАДЯНСЬКА ДИПЛОМАТІЯ І «КОЛЕКТИВНА БЕЗПЕКА» (1934–1939).
1. «Новий курс» радянської дипломатії.
2. СРСР і війна в Іспанії.
З. Крах політики «колективної безпеки».
V. ЕРА РАДЯНСЬКО-НІМЕЦЬКОГО ПАКТУ ТА ЙОГО НАСЛІДКИ (1939–1941).
1. Радянсько-німецький пакт.
2. Секретний протокол в дії.
3. Погіршення радянсько-німецьких відносин.

Розділ VIII. Радянський Союз у війні (1941–1945).
І. НАЦИСТСЬКЕ НАШЕСТЯ.
1. План «Барбаросса»: успіх і невдача «бліцкригу».
2. «Розстріляна Червона Армія».
3. Евакуація і перебудова країни на військовий лад. Солідарність союзників.
ІІ. ПОВОРОТ У ВІЙНІ (ЛІТО 1942 – ЛІТО 1943).
1. Військові поразки СРСР влітку 1942 р.
2. Сталінград і Курськ: дві вирішальні перемоги СРСР.
III. РОЗДУМИ ПРО КРУТИЙ ПОВОРОТ.
1. Конверсія радянської економіки та її наслідки.
2. Роль допомоги союзників.
3. Нацистські звірства і невдача «східної політики».
4. Патріотизм, пом’якшення режиму і соціальний консенсус.
IV ДО ПЕРЕМОГИ (ЛІТО 1943 – ТРАВЕНЬ 1945 Р.)
1. Тегеранська конференція.
2. Великий наступ 1944 р.
3. Ялтинська конференція і перемога.

Розділ ІХ. Тріумфальний сталінізм.
І. ПОВЕРНЕННЯ ДО ДОВОЄННОЇ МОДЕЛІ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ.
1. Дискусія про основні напрями.
2. Нездійсненна сільськогосподарська реформа.
3. Повернення до передвоєнної політики.
II. ПОСИЛЕННЯ КОНТРОЛЮ У ВСІХ СФЕРАХ.
1 Обмеження національностей.
2. Жданівщина.
3. Апогей системи концтаборів.
III. СРСР У ПІСЛЯВОЄННИХ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИНАХ
1. Нове співвідношення сил в Європі: від Потсдаму до Паризької конференції.
2. Біполяризація світу і «холодна війна».
З Радянсько-югославський розрив та його наслідки.
4. Апогей «холодної війни».
V. «РОЗВИНЕНИЙ» СТАЛІНІЗМ
і. Специфіка структур влади.
2. Політичні конфлікти і альтернативи.
3. Повна трансформація партії.
4. Остання «змова».

Розділ X. Хрущовські роки (1953–1964).
I. БОРОТЬБА ЗА СТАЛІНСЬКУ СПАДЩИНУ І ПОЧАТОК ХРУЩОВСЬКИХ РЕФОРМ (1953–1957).
1. Реорганізація владних структур.
2. Економічні та політичні дискусії: народження хрущовських реформ.
3. «Відлига» у зовнішній політиці .
4. XX з’їзд: початок керованої десталінізації.
5. Від XX з’їзду КПРС до усунення антипартійної групи.
II. МЕЖІ ТА ПЕРЕГИНИ ХРУЩОВСЬКИХ ПРОЕКТІВ (1958–1964).
1. «Наздогнати та перегнати Америку!».
2. Межі культурної відлиги.
3. Економічні «пробуксовки» та міф про комунізм.
4. XXII з’їзд КПРС та його наслідки.
5. Волюнтаризм зовнішньої політики.
6. «Законна» відставка.

Розділ XI. Епоха «розвішеного соціалізму» або «роки застою» (1965–1985)?
І. ПОЛІТИЧНИЙ КОМПРОМІС: ВІДСТАЛІСТЬ 1 КОНСЕРВАТИЗМ.
1. Політичний консерватизм та економічна реформа.
2. Консенсус і розбіжності.
3. Персоналізація влади та інституційний плюралізм.
4. Брежнєвська конституція.
5. Консервативні тенденції та невдала спроба реформ.
II. КРИЗА «РОЗВИНЕНОГО СОЦІАЛІЗМУ».
1. Труднощі в сільському господарстві.
2. Криза організації праці.
III. ЗМІНИ В СУСПІЛЬНОМУ ЖИТТІ.
1. Демографічні зміни.
2. Урбанізація та її наслідки.
3. «Міський мікросвіт» і «неформальні структури».
4. Заохочення і контроль суспільної активності.
5. Форми незгоди й відсторонення.
IV. СРСР У СВІТІ.
1. СРСР і соціалістичний табір.
2. Розрядка напруженості та її межі.
3. Радянська присутність у світі та кінець «розрядки».
V. «МІЖЦАРІВ’Я».
1. Внутрішні аспекти.
2. Зовнішні аспекти.

Розділ XII. Революція Горбачова.
І. РОЗКРІПАЧЕНЕ СЛОВО.
1. Гласність і десталінізація.
2. Повернення до джерел.
3. «Видатки» гласності.
II ЕКОНОМІЧНІ РЕФОРМИ.
1. Спроби реформ: розвиток самостійності підприємств.
2. Спроби реформ: розвиток приватної ініціативи.
III. ПОЛІТИЧНІ РЕФОРМИ.
1. Зміна дійових осіб.
2. Цілі та етапи політичної реформи (1985–1990).
3. Правова держава і політичний плюралізм.
4. «Нове мислення» і поворот у зовнішній політиці.
5. Розпад Радянського Союзу (осінь 1990 – зима 1991).

БІБЛІОГРАФІЯ.