| Опис: |
Вперше без підпису автора надруковано в журналі «Правда», 1874, №16, стор. 649–661; №17, стор. 689–702; №18, стор. 729–738; №19, стор. 777–780. Пізніше оповідання включалось у книжку «Збираниця з рідного поля», К., 1886, стор. 59-124 та видання: Панас Мирний, Книжка перша творів, К., 1903, стор. 59–121.
У відділі рукописів Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка АН УРСР зберігається чорновий автограф ранньої редакції оповідання під заголовком «П’яниця-скрипач» (ф. 5, №31), що має численні виправлення та доповнення. Деякі виправлення стилістичного характеру зроблені рукою І.Білика. Автограф без дати.
В архіві журналу «Правда» (Львівська бібліотека Міністерства культури УРСР, фонд Барвінських, І, АД, тека 21) зберігається кінцівка оповідання з листом до редакції, який належить Біликові (див. М.Є.Сиваченко, Історія створення романа «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», Держлітвидав України, К., 1957, стор. 40).
Датується на підставі першодруку 1874 роком.
Друкується за художньо і стилістично досконалішою редакцією у виданні: Панас Мирний, Книжка перша творів, К., 1903, стор. 59-121. Враховуються зауваження письменника щодо цього видання, висловлені ним у листі до видавництва «Вік»: «Книжка видана дуже гарно: і шрифт ясний та гарний, і папір добрий. Шкода тільки, що я „П’яниці“ не перечитав, як Ви засилали цензуровану рукопись, і через те там випали такі помилки, що не второпаєш, про що ведеться річ. От наприклад: надруковано „при плямку“, а треба читати: „придержуючи плямку“; або „дворище з долівкою у три хати“ замість того, щоб сказати „з домівкою у три хати“. На лихо, як я тепер додивився, ці самі помилки були і в першому виданні „П’яниці“» (ф. 5, №306).
Окремі неправильно прочитані видавцями слова уточнено за автографом. |
