Володимир Романович Мороз » «Русь есть кость с кости нашей и тѣло с тѣла нашего»: чи був сербом мукачівський єпископ Партеній Петрович
|
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
«Русь есть кость с кости нашей и тѣло с тѣла нашего»: чи був сербом мукачівський єпископ Партеній Петрович
Стаття
|
|
|
| Розділ: |
Наукова |
|
| Твір додано: |
06.03.2025 |
|
| Твір змінено: |
06.03.2025 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(588.4 КБ)
|
|
| Опис: |
Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Історія. – Ужгород: Видавництво УжНУ «Говерла», 2023. – Вип. 1 (48).
Стаття присвячена дослідженню питання походження мукачівського унійного єпископа 1651–1665 рр. Партенія Петровича, обраного духовенством згідно з волею попереднього єпископа Василя Тарасовича. У роботі використано методи комплексного критичного аналізу джерел та гіпотез про походження названого архиєрея із залученням результатів вивчення змісту й спрямованості його діяльності в рамках методологічного підходу, який враховує стійкі зв’язки Мукачівської єпархії з сусідніми єпархіями Київської митрополії. Вивчення походження єпископа на основі численних джерел, у тому числі генеалогічних і топографічних, зумовлює наукову новизну статті. Проведене дослідження дозволило отримати такі основні результати: відкинути гіпотези про сербське походження ієрарха з теренів сучасної Угорщини або Словаччини, натомість підтвердити його руське (українське) походження, швидше всього з околиць села Синевирська Поляна Закарпатської області України, приналежність до роду Петровичів – гілки шляхетської родини Кульчицьких з Перемиської землі Руського воєводства, а також виявити вказівки на родинний зв’язок Партенія Петровича з Василем Тарасовичем. Усе це дає змогу пояснити спосіб приходу Партенія на мукачівську катедру та його позиціонування як місцевого, а не прийшлого, діяча й аналогічне сприйняття його духовенством єпархії. Більше того, приналежність мукачівських єпископів Василя Тарасовича і Партенія Петровича до Кульчицьких спонукала у 1680-х рр. кандидувати на цю ж катедру чергового представника цього роду: Порфирія Кульчицького, користуючись підтримкою польського короля Яна ІІІ Собєського і, ймовірно, героя оборони Відня 1683 р. Франца Юрія Кульчицького. Втім, через складні політичні обставини Порфирій став не мукачівським, а унійним пінсько-турівським єпископом. Отримані результати дослідження значно збагачують знання про мукачівських єпископів XVII ст., способи передачі єпископської влади, боротьбу за катедру і роль галицької шляхетської родини Кульчицьких в цих процесах. |
|
|
|
| |
|
Відгуки читачів:
|
| |
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
| |
|
|
| |
