Володимир Романович Мороз » Мукачівський єпископ Сергій в маєтностях Острозьких і Заславських та його невідома місія в Київській митрополії першої чверті XVII ст.
|
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
Мукачівський єпископ Сергій в маєтностях Острозьких і Заславських та його невідома місія в Київській митрополії першої чверті XVII ст.
Стаття
|
|
|
| Написано: |
2020 року |
|
| Розділ: |
Історична |
|
| Додав: |
balik2
|
|
| Твір додано: |
15.12.2020 |
|
| Твір змінено: |
15.12.2020 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(563.4 КБ)
|
|
| Опис: |
Науковий вісник Ужгородського університету, серія «Історія», вип. 2 (43), 2020
Стаття присвячена дослідженню діяльності мукачівського єпископа Сергія на теренах Київської митрополії в першій чверті XVII ст. На підставі аналізу білоруських, румунських, російських, угорських та українських джерел автор доводить, що в періоди, коли інформація про цього ієрарха відсутня в документах історичного Закарпаття, він перебував на Волині та Білорусі, де став одним з активних діячів антиунійного табору: спільно з іншими православними ієрархами підтримував ту частину Київської митрополії, яка не прийняла рішення унійного собору в Бересті 1596 р. і згодом залишилася майже без ієрархії. У розвідці встановлено, що місцем перебування Сергія на Волині був Степанський монастир св. Михаїла. Володимир Мороз демонструє, як на практиці мукачівський єпископ користався підтримкою князів Острозьких і Заславських, причому не тільки православного мецената Костянтина-Василя Острозького, а й тих представників обох родин, які вже стали римо-католиками. Дослідник обґрунтовує думку про те, що Сергій наприкінці першої чверті XVII ст. якийсь час був фактичним керівником православної частини історичної Луцької і Острозької єпархії, отримавши відповідне призначення від єрусалимського патріарха Феофана ІІІ. Особливу увагу в розвідці присвячено розкриттю дійсного єпископського служіння мукачівського архиєрея в Київській митрополії, зокрема призначення ігуменів монастирів у Погребищі й Дубні, затвердження статуту Мінського православного братства. З іншого боку, у статті підняте питання про зворотній вплив місії єпископа. Зокрема, висловлено думку, що саме завдяки Сергію в Мукачівську єпархію могли потрапляти видання острозького книговидавничого центру, в тому числі Острозька Біблія 1581 р. Окремо автор розглядає повідомлення джерел про візит посланців єпископа Сергія до московського царя у 1624 р. Таким чином представлене дослідження частково усуває дотеперішній брак інформації про названого єпископа, взаємозв’язки Мукачівської єпархії і Київської митрополії у вказаний період і, зрештою, про способи збереження порядку і врядування православною частиною історичної Київської митрополії у період від Берестейської унії і до встановлення православної ієрархії у 1620 р. |
|
|
|
| |
|
Відгуки читачів:
|
| |
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
| |
|
|
| |
