Теорії літературних досліджень

Вступ
,7
Народження поетики
(Арістотель, 384 - 322 до н.е.) 22
Арістотель і Платон. Предмет поетики. Генологія. Будова тра¬
гедії. Прагматична модель поезії. Катарсис. Мімезис. Арістотель і
натуралістичні та творчі орієнтації в науці про літературу.
Розум і ремесло
(естетика французського класицизму) 32
Нормативна поетика і наука про літературу. Класицизм. Форма.
Imitatio. Наслідування і проблеми натури, розуму й емпіричного світу.
Картезіанська поетика й філософія. Соціологічне коріння поетики. Ак¬
туальність концепції мистецтва як реалізації системи умовностей. Код
поетичної мови.
Мистецтво як практика самодостатня
(Кант, 1724- 1804) 43
Виникнення естетики й проблеми смаку. Методологічний намір
Канта. Обгрунтування здатності судження. Літературна критика і
наука. Естетична функція. Форма і формалізм. Символізм у поезії.
Кант і структуралізм.
Історія і пізнання (Гегель, 1770 -1831) 56
Філософія і теорія мистецтва. Поезія й поетичність. Питання мови
та висловлювання. Специфіка поезії. Література і дійсність. Пізнання й
реалізм. Історизм як інтерпретаційна позиція. Розвиток думки Гегеля.
Естетика позитивізму (Тен, 1829 -1893) 79
Проект унауковлення гуманістики. Номотетизм і натуралізм. Ме¬
тод. Обумовленість літератури. Генетизм і психологізм. Психологія
як основа інтеграції гуманістики. Критерії поцінування в історії мис¬
тецтва. Історія літератури. Критика позитивізму (марксизм, «філосо¬
фія життя», структуралізм). Позитивізм у XX ст. й дилеми науки про
літературу.
Філологічно-історичний метод 97
Філологія. Шерер, Лансон і проблеми історії літератури. Анти-
лозитивістська позиція Клейнера. Принципи науковості. Історичні син¬
тезування й системи цінностей. Значення твору.
4
Антипозитивістський злам у науці
про літературу 114
Критика сцієнтизму. Гуманістика. Неокантіанство. Номотстизм
та ідеографізм. Теорія вираження Кроче. Гуссерлівська критика пси¬
хологізму. Дільтей і. теорія світу духу. Література та експресія. Сим¬
волізм у поезії й поетичний світогляд. Читач. Розуміння. Релятивізм і
соціологія пізнання. Проблеми суб’єкта пізнання.
Феноменологія літератури
(Інгарден, 1893 - 1871) 132
Феноменологія. Будова літературного твору. Вимисел та структурні
якості твору. Естетична позиція та естетична функція. Погляди Інгарде-
на на поетичну мову й лінгвістична поетика. Феноменологія і структу¬
ралізм. Читання. Наука про літературу. Розвиток ідей Інгардена.
Несвідомість і мова (психоаналіз) 162
Ситуація психоаналізу. Теорія несвідомості. Погляди Фройда на
літературу. Мова прагнення. Символіка. Літературний психоаналіз:
Юнг, Фрай, Морон. Проблеми мови. Теорія поетичної мови Крістевої.
Дилеми реалізму
(Лукач, 1885-1971) 183
Теорія класової свідомості та історія літератури. Історико-літе-
ратурний процес. Реалізм. Поцінування. Авангардизм. Лукач і Брехт.
Структурно-генетичний метод. Лукач і марксистська естетика.
Російський формалізм 206
Теорія літератури. Предмет пізнання. Поетична мова. Форма і
зміст. Прийом. Дослідження прози. Фабула і сюжет. Морфологія каз¬
ки Проппа. Проблеми оповіді (сказу). Теорія літературної революції
Тинянова.
Структуралізм 219
Структурний метод. Лінгвістика де Сосюра. Структура і система в
теорії літератури (чеський структуралізм). Проблеми історії літерату¬
ри. Якобсон - проблеми літературної комунікації. Поетична функція.
Мова і семантика. Поезія граматики. Дослідження нарації: Леві-Строс,
Варт, Тодоров. Структурна семантика Греймаса. Семіологічна уява.
Семіотика 248
Теорія знаку де Сосюра і Пірса. Літературний твір як знак: Морріс,
Мукаржовський, Леві-Строс. Моделювання в мистецтві. Поезія та
іконічність. Вторинні моделюючі системи - Лотман. Значеннєві рівні
та їх трансформації - Барт. Концепція літератури й читання Барта. Се-
міологія значення і теорія літературної комунікації. Концепція значен¬
нєвої продуктивності - Крістева. Осягнення семіотики.
5
Література як діалог
(Бахтін, 1897 - 1975) 279
Наукова позиція Бахтіна. Боротьба з формалізмом. Марксистсь¬
ка критика структуралізму - Волошинов. Діалог як взаємодія і діалог
в літературі. Філософія слова. Теорія роману. Історико-літературний
процес. Література і культура. Методологічні висновки.
Література і відчуження (марксизм) 307
Марксистська естетика і проблеми літератури. Літературні ідео¬
логічні форми. Реалізм. Ідеологія і суперечності літературного вироб¬
ництва. Література як інституція. Відчуження мистецтва. Франкфур¬
тська школа. Література та ідеологічні механізми. Літературна мова
та інституції шкільництва. Революційне мистецтво. Революційне чи¬
тання і читання естетичне. Література й долання відчуження. Критич¬
на свідомість та революційні передумови теорії.
Інтертекстуальність 341
Інтертекстуальна функція. Інтертекст - глобальне та обмежене
трактування. Інтертекстуальність і реалістична література. Загаль¬
ний текст. Авангардизм. Інтертекстуальна свідомість. Інтертекст і зна¬
чення твору. Читання, читач і дослідник.
Література і деконструкція
(Дерріда, нар. 1930) 357
Дерріда і структуралізм. Семіологія та граматологія. Деконст¬
рукція у Гайдеггера. Література - мімезис, щеплення, диссемінація.
Малларме, Джойс, Целан, Соллерс. Письменник і мова - спроби до¬
мовитися. Американський деконструкціонізм.
Генетична критика 380
Приклад Сартра. ITEM. Розвиток методу. Понятійна мережа.
Генетика та історія літератури. Рукописи й літературна комунікація
та смислова продуктивність. Процес писання. Праця пера.
Післямова до третього польського видання 399
Гуменюк В.І. Про працю Зофії Мітосек
«Теорії літературних досліджень»
,404