Тимур Литовченко ВАЖКЕ ПИТАННЯ Оповідання ------------------ - I все-таки, колего, я пропоную внести свою тезу про роль i шлях людерiв до порядку денного. Професори Догильов i Чорнокотський, члени Президиї Всеєвропейського конгресу з Освоєння Спадщини, поверталися пiсля чергової наради в готель. Догильов, як завжди, бурчав пiд нiс: - Це дуже, дуже важливо! Аж раптом завищали гальма и пролунав оглушливий бас: - Диивсь пiд ноги, мавпо куца! За склом автобуса виднiлася перекошена фiзiономiя водiя, котрий на всi заставки лаявся i пирскав слиною. Але Чорнокотський одразу пожвавiшав: - I все-таки я перш за все за вирiшення суто практичних питань. Важлива спадщина, а не самi людери... До речi, про мавп. Аж дивно, до чого вони нездарнi, навiть у фольклор, як бачите, ввiйшли. Вони стояли до людерiв набагато ближче, нiж ми, але ми виграли завдяки постiйному спiлкуванню! Вони сидiли по своїх таборах за гратами, а ми спiлкувалися... Хоч вони бiльше пiдходять для освоєння спадщини, нiж ми... Людери - завзятi егоїсти, вони все робили на свiй лад. А мавпи погано розумiють С-К-есперанто. Шкода. Оце й треба було б обговорити бiльш... Та раптом Чорнокотськiй зупинився, глянув через дорогу, промимрив: - Але вибачте, колего, я трохи затримаюся... Пизнише договоримо... - та й побiг через дорогу. "Гм-м-м... ну й молодь! Не хочуть мене зрозумiти, що б їм не казав. Адже не випадково людери все кинули i пiшли в природу, по бiошляху... От i ми туди ж: освоювати. А нащо? Щоб також рано чи пiзно усе покинути i пiти в природу? Щоб також когось цивiлiзувати? Та яка там цивiлiзацiя... Ось, будь ласка - Чорнокотський! Пiшов без нiяких. Нечемно. Що ж, усi вони такi - дикунами були, дикунами є i зостануться ними". Догильов сумно глянув на вигнуту спину Чорнокотського, що майнула на даху сусiднього будинку. "Кiт березневий, як говорили людери. Ех, молодь, молодь!.." - i Догильов самотньо почимчикував у готель, сумно буркочучи i помахуючи обрубком хвоста. "Чому ж усе-таки людери пiшли в природу?.." --- КІНЕЦЬ --- Файл взято з е-бібліотеки "Чтиво": www.chtyvo.org.ua