| Опис: |
Україна модерна. – Львів: Інститут історичних досліджень Львівського державного університету імені Івана Франка, 1999. – С. 376-413
У міру того, як стара доба відходить у минуле, історіографи одержують вигідну часову перспективу для неупередженої оцінки розвитку української історичної думки у XX ст. Під цим оглядом особливо цікавим і важливим джерелом є листування Івана Лисяка-Рудницького та Романа Роздольського – чільних представників й одних з останніх епігонів державницького і марксистського напрямів. Незважаючи на засадниче розходження світоглядних позицій обидвох істориків, що неодноразово проглядає у самому листуванні, та різницю поколінь (звідси надзвичайно шанобливе звертання І. Лисяка-Рудницького до свого старшого колеги), вони у своїх листах спокійно й неупереджено обговорили цілий ряд першочергових питань новітньої історії України. У додатках подано листи Івана Лисяка-Рудницького до Романа Роздольського і листи Романа Роздольського до Івана Лисяка-Рудницького.
Аннотація:
Документ "Листування Івана Лисяка-Рудницького й Романа Роздольського" є збіркою листів між двома видатними українськими істориками, що представляли державницький та марксистський напрями історіографії. У ньому висвітлюються їхні погляди на питання новітньої історії України, розвиток української історичної науки після розпаду СРСР, а також дискусії щодо марксизму та національної політики.
Основні думки:
* **Значення листування для історіографії**: Листування Івана Лисяка-Рудницького та Романа Роздольського є важливим джерелом для неупередженої оцінки розвитку української історичної думки у ХХ столітті. Воно показує завершення епохи, що вимагає узагальнення, а також поступове зникнення старого поділу між радянською та еміграційною історіографією.
* **Відмінності та спільні риси істориків**: Незважаючи на засадниче розходження світоглядних позицій та різницю поколінь, історики спокійно й неупереджено обговорювали першочергові питання новітньої історії України.
* **Невідомість Роздольського в Україні**: Ім'я Романа Роздольського залишається маловідомим в Україні. У радянські часи його праці замовчувалися, а його прізвище не згадувалось навіть там, де це було необхідно. На Заході ж він був набагато відомішим.
* **Біографія Романа Роздольського**: Народився у Львові 18 липня 1897 року в родині відомого етнографа Осипа Роздольського. Навчався в українській гімназії у Львові, де належав до таємного соціалістичного гуртка. Був рядовим в Українській Галицькій Армії, емігрував до Праги, де студіював право, та брав активну участь у діяльності Комуністичної партії Східної Галичини (з 1923 року — КПЗУ). У 1924 році його обрано до ЦК КПЗУ. Займався редакційною та публіцистичною діяльністю.
* **Докторська дисертація та погляди**: У 1929 році захистив докторську дисертацію на тему "Проблема неісторичних народів у К. Маркса і Ф. Енгельса". У 1928 році стався розкол КПЗУ, і Роздольський формально вийшов з партії у 1929 році, не бажаючи підкорятися партійній дисципліні, хоча ідейно не відійшов від комунізму.
* **Тривалість листування**: Листування між Роздольським та Лисяком-Рудницьким розпочалося у серпні 1966 року та тривало трохи більше року, до смерті Романа Роздольського 5 жовтня 1967 року.
* **Спільні погляди на українську справу**: Іван Лисяк-Рудницький зазначає, що, незважаючи на відмінності у світоглядних позиціях, між ними немає засадничих розходжень щодо оцінки сучасного становища української справи. Обидва вважали, що перспективи української справи залежать насамперед від демократизаційних процесів у СРСР та в цілому "соціалістичному блоці", і що в сучасній світовій дійсності немає місця для української політики сепаратизму.
* **Дискусії про марксизм**: У листуванні також обговорюються питання марксизму, зокрема генетичний зв'язок більшовизму з традиціями російського революційного "нігілізму". |
