Олена Лисенко » Покарання за воєнні злочини військовослужбовців Чернігівського батальйону поліції безпеки та СД (за матеріалами архівно-кримінальних справ)
|
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
Покарання за воєнні злочини військовослужбовців Чернігівського батальйону поліції безпеки та СД (за матеріалами архівно-кримінальних справ)
Стаття
|
|
|
| Розділ: |
Історична |
|
| Твір додано: |
12.07.2025 |
|
| Твір змінено: |
12.07.2025 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(311.4 КБ)
|
|
| Опис: |
"З архівів ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ" №1 (57) 2022
Мета – дослідити процес покарання за воєнні злочини, спираючись на матеріали архівно-кримінальних справ сектору архівного забезпечення УСБУ в Чернігівській області на колишніх військовослужбовців шуцбатальйону поліції безпеки та СД.
Методологія та методи. Стаття заснована на принципах історизму та об’єктивності. У досліджені використані як загальнонаукові, так і спеціально-історичні методи наукового пізнання, зокрема, порівняльно-історичний, лінійно-хронологічний методи.
Висновки. Матеріали архівно-кримінальних справ на військовослужбовців Чернігівського шуцбатальйону поліції безпеки та СД є унікальним джерелом вивчення багатьох аспектів історії Другої світової війни та повоєнних років. Ці джерела стали цінним документом з історії нацистських злочинів та особливостей функціонування окупаційного режиму в Україні. Однак вони вимагають ґрунтовної джерелознавчої критики.
Ретельне вивчення цих справ дає можливість дослідити замовчані радянською владою каральні операції проти цивільного населення, встановити причини та мотиви, що спонукали місцевих юнаків йти на службу до збройних формувань нацистської окупаційної влади.
У статті розкритий механізм пошуку та особливості розслідування кримінальних справ колаборантів в СРСР та УРСР зокрема. Переважна більшість військовослужбовців Чернігівського шуцбатальйону поліції безпеки та СД була засуджена лише до ув’язнення у виправно-трудових таборах, оскільки їм вдалося приховати у другій половині 1940-х – початку 1950-х рр. свою участь у каральних акціях. Така поблажливість радянських органів держбезпеки була зумовлена перевантаженістю слідчих НКДБ–МДБ, які розслідували кримінальні справи колаборантів. Відтак факту колаборації було цілком достатньо для звинувачень. До вищої міри покарання були засудженні лише ті особи, причетність яких до вбивства цивільного населення була вже відомою і не викликала сумнівів. У подальшому ситуація змінилася, і вже з другої половини 1950-х рр. для слідства стає важлива участь конкретного підслідного у злочині. |
|
|
|
| |
|
Відгуки читачів:
|
| |
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
| |
|
|
| |
