|
| Написано: |
2018 року |
|
| Розділ: |
Історична |
|
| Твір додано: |
04.06.2018 |
|
| Твір змінено: |
27.06.2020 |
|
| Завантажити: |
Файли вилучено з бібліотеки на запит власника авторських прав. |
|
| Опис: |
Ліфантій О.В. Коштовні металеві аплікації костюма населення Степової
Скіфії VII-III ст. до н. е. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук
(доктора філософії) за спеціальністю 07.00.04 «Археологія» – Національний
університет «Києво-Могилянська академія», Інститут археології НАН України,
Київ, 2018.
У роботі досліджено коштовні аплікативні прикраси костюма представників
скіфської еліти, похованих у курганах Східноєвропейського Степу.
Дослідження базується на писемних та археологічних джерелах. Так, вивчено
свідчення писемних джерел про використання скіфами коштовних аплікацій у
оздобленні одягу. Також проаналізовано наукові напрацювання у галузі
вивчення греко-скіфської торевтики та костюмології іранських народів.
Археологічну джерельну базу дослідження складають аплікації одягу зі 131
кургану Східноєвропейського Степу. Вони датуються часом існування
скіфської культури на вказаній території – другою половиною VII – початком
ІІІ ст. до н.е. Загальна кількість розглянутих виробів складає 43 071 екземпляри,
лише 116 з яких віднесено до довгих пластин головних уборів. Понад 99%
вивчених зразків належать до дрібних аплікацій одягу, які слугували декором
всіх частин костюма: від головних уборів до взуття. У результаті створення
авторської типології платівок одягу скіфів було виділено 32 типи довгих та 92
типи із 160 варіантами дрібних пластин. Такий розподіл дозволив простежити
соціально-гендерні, хронологічні, територіальні та релігійно-культові
особливості їх застосування.
Простежено, що абсолютна більшість довгих пластин прикрашала головні
убори жінок. Виключення становлять дві пластини з Куль-Оби, які
оздоблювали чоловічий башлик. Унікальним за сюжетом та статтю носія також
є фрагмент пластини з Литого (Мельгуновського) кургану, який, вірогідно, 3
оздоблював налобну пов’язку чи башлик чоловіка.
При цьому найпопулярнішим сюжетом на довгих пластинах жіночих
головних уборів були сцени протистояння, які нараховують більше 65 виробів
(тобто більше половини від всіх довгих пластин) та 16 оригінальних зображень
(близько 40% від всіх оригінальних зображень категорії). Наступними по
поширеності були рослинний сюжет (25 екз. та 13 оригінальних зображень) та
символіка світового дерева (22 екз. та 10 оригінальних зображень). На
останньому місці – метопіди з геометричним орнаментом 4 екз. та 4
оригінальних зображень від чотирьох головних уборів.
Перше місце за кількістю виробів займають дрібні пластини із геометричним
орнаментом – вони нараховують 32 523 екз. (76,65% від загального числа
дрібних платівок) та 139 оригінальних зображень (20,72%). Перше місце за
числом оригінальних зображень займають пластини з антропоморфними
зображеннями – 197 оригінальних зображень (29,36%), хоча число таких
виробів дорівнює всього 4 143 екз. (9,76%). Наступними за популярністю є
дрібні платівки із рослинними зображеннями – 2229 екз. (5,25%) та 120
оригінальне зображення (17,88%). Ще менш поширеними були аплікативні
прикраси із зооморфними зображеннями – 2057 екз. (4,85%) та 129
оригінальних зображень (19,22%). Найменш популярними були пластинки із
поліморфними образами – 1478 екз. (3,48%) та 86 оригінальних зображень
(12,81%).
Cтан частини виробів, а саме наявність додаткових отворів поряд із
поламаними, додавання нових виробів на місце втрачених (Литий курган,
Товста Могила) та пристосування готових пластин під форму калафів (Товста
Могила) вказує на те, що одяг, оздоблений золотом використовувався за життя
людей, вірогідно, у якості церемоніального.
Розподіл вивчених комплексів по дев’яти умовним хронологічним групам та
їх картографування, показали періоди розширення та звуження зони впливу
кочової еліти протягом VII – початку ІІІ ст. до н.е. Якщо до часу перших п’яти
груп (друга половина VII ст. до н.е. – остання чверть V ст. до н.е.) відноситься 4
відносно невелика кількість елітарних курганів із незначним числом пластинок,
то починаючи з шостої (перша чверть IV ст. до н.е.) їх число значно зростає.
Найбільше ж використання коштовних пластин одягу припадає на третю чверть
IV ст. до н.е. – хронологічні межі восьмої групи. У наступний період – дев’ята
група (четверта чверть IV– початок ІІІ ст. до н.е.) – спостерігається згасання
цієї традиції. Отже, на прикладі поховань скіфської еліти Степу можна бачити
певні пульсації у розвитку скіфської культури у регіоні протягом часу.
Ймовірно, на основі аналізу ширшого масиву матеріалу можна було б говорити
про розташування певних родових угруповань у ті чи інші проміжки часу на
вказаній території.
Різниця між аплікаціями одягу у похованнях еліти Степу та Лісостепу
полягає у наявності певних, вірогідно, локальних сюжетів в обох регіонах,
примітивізмі багатьох образів у оздобах одягу лісостепової знаті.
Безсумнівним видається не випадковий характер образів, присутніх на цих
прикрасах. У більшості вони пов’язані із загальними уявленнями іранців про
смерть, життя та переродження через смерть. Також вони відображають
солярну та хтонічну символіку та розуміння світобудови скіфами через бінарні
опозиції.
Особливо яскраво символіка зображень проявляється на довгих пластинах
головних уборів, де можна бачити певні цілісні "ряди" та "послідовності" коду,
що на прикладі дрібних пластинок побачити важче. Яскравим прикладом
цілісності переказу є реконструйований завдяки й візуальним репрезентаціям у
тому числі Г.В. Вертієнко скіфський танаталогічний міф. Отже, зображення на
пластинках одягу як джерело з реконструкції релігійних уявлень скіфів ще не
вичерпане.
На основі зроблених дослідниками інтерпретацій різних іконографічних
сюжетів яскраво простежуються певні закономірності у їх розподілі.
По-перше, часто важко виділити символіку певного персонажа та його роль у
скіфських релігійних уявленнях. Адже, часто один і той самий образ може
нести одночасно різне змістовне навантаження. І це, скоріше за все, пов’язано 5
не з помилками у наукових інтерпретаціях, а радше з універсальністю образу.
По-друге, відстежується тяжіння окремих типів пластин до певних частин
одягу інколи тільки певної статі.
По-третє, на масовому матеріалі підтверджено появу майже всіх сюжетів
практично одночасно, з невеликим винятками. На прикладі розвитку та
побутування певних типів простежено своєрідні "пульсації" зародження,
розвитку та згасання окремих сюжетів у гармонічному поєднанні із загальним
соціально-економічним розвитком скіфського суспільства.
Вивчення контексту знахідок дозволило простежити закономірності у
розташуванні пластин окремих типів у певних зонах костюма: на головних
уборах різних видів, на наплічному одязі (сукнях, каптанах), на поясах, штанях
та взутті. На основі аналізу 167 комплексів (окремих камер/могил) із 131
кургану Східноєвропейського Степу, авторкою виділено достовірні залишки від
81 головнного убору еліти. З них дев’ять співвідносяться із чоловічими
башликами та начільними стрічками, 70 – із жіночими калафами,
конусоподібними уборами, покривалами, шапками, начільними стрічками та
тіарами. Залишки лише двох головних уборів були знайдені у дитячих
похованнях: у вигляді конічної шапки із бічними привісками дівчинки 6–7
років (Носаки к.4 гр.3) та налобної стрічки дівчинки 10–12 років (Зелене к.5
п.3). Крім того, відомо вісім випадків прикрашання коштовними аплікаціями
чоловічого та, вірогідно, жіночого одягу (каптанів), сімнадцяти жіночих суконь
та одного дитячого (Товста Могила) плечового одягу. Наведено аргументи, що
спростовують ідею Л.С. Клочко про не властивість традиції носіння поясів
скіфськими жінками, оскільки з дев’яти знайдених у похованнях аплікативних
прикрас поясів, у одному пасок належав до костюма озброєної жінки, так званої
амазонки.
Оздоблення церемоніального взуття коштовними платівками зафіксовано
лише на прикладі жіночих поховань. Відомо сім випадків таких знахідок.
Таким чином, аплікативні прикраси є високоінформативним джерелом для
отримання відомостей про історію скіфів, хронологію скіфської культури, а також є маркером соціального становища та гендерних ролей, міграцій та
культово-релігійних практик.
Ключові слова: Степ Східної Європи, скіфська доба, елітарні поховання,
типологія, хронологія, коштовні металеві аплікації одягу. |
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ 14
ВСТУП 15
РОЗДІЛ 1. ІСТОРІОГРАФІЯ, ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ТА ЗАСАДИ ТИПОЛОГІЇ
ДОСЛІДЖЕННЯ 21
1.1. Писемні та іконографічні джерела 21
1.2 Історіографія вивчення археологічних джерел 22
1.3. Історіографія коштовних металевих аплікацій з території Степової Скіфії 25
1.3.1. Зображення на коштовних аплікативних прикрасах. 26
1.3.2. Особливості виготовлення платівок. 28
1.3.3. Центри виготовлення коштовних металевих аплікацій костюма. 33
1.4. Історіографія платівок як складової скіфського костюма 35
1.4.1. Реконструкція головних уборів скіфської знаті, оздоблених золотими
аплікаціями. 36
1.4.2. Розташування аплікативних прикрас на скіфських поясах. 40
1.4.3. Вигляд плечового одягу скіфів за даними аплікативних прикрас. 41
1.4.3.1. Сукні. 42
1.4.3.2. Каптани. 42
1.4.4. Поясний одяг скіфів за даними аплікативних прикрас. 42
1.4.5. Розташування аплікативних прикрас на скіфському взутті. 43
1.4.6. Питання витоків традиції прикрашання одягу золотом. 43
1.5. Основні засади типології коштовних металевих аплікацій 44
РОЗДІЛ 2. ТИПОЛОГІЯ ТА ХРОНОЛОГІЯ КОШТОВНИХ МЕТАЛЕВИХ
АПЛІКАЦІЙ ОДЯГУ 50
2.1. Довгі пластини головних уборів 50
2.1.1. Група І Світове дерево. 51
2.1.2. Група ІІ Протистояння. 54
2.1.3. Група ІІІ Рослинні мотиви. 60
2.1.4. Група IV Геометричні мотиви. 62
2.1.5. Довгі пластини головних уборів як історичне джерело. 63
2.2. Дрібні платівки одягу 64
2.2.1. Група І Антропоморфні. 65
2.2.1.1. Підгрупа І 1 Голова у фас. 66
2.2.1.2. Підгрупа I 2 Голова у профіль. 77
2.2.1.3. Підгрупа I 3 Однофігурні. 81
2.2.1.4. Підгрупа I 4 Сюжетні. 84
2.2.2. Група IІ Поліморфні. 92
2.2.2.1. Підгрупа ІІ 1 Грифони. 93 12
2.2.2.2. Підгрупа II2 Сцени з грифонами. 100
2.2.2.3. Підгрупа II 3 Грифоно-гіпокамп. 102
2.2.2.4. Підгрупа II4 Антропополіморфи. 103
2.2.2.5. Підгрупа II5 Кабано-птах. 105
2.2.3. Група ІІІ Зооморфні. 105
2.2.3.1. Підгрупа III1 Котячий хижак. 106
2.2.3.2. Підгрупа III2 Орнітоморфні. 112
2.2.3.3. Підгрупа III3 Копитне. 119
2.2.3.4. Підгрупа III4 Заєць. 123
2.2.3.5. Підгрупа III5 Членистоногі 125
2.2.3.6. Підгрупа III6 Мушля. 127
2.2.4. Група ІV Рослинні. 128
2.2.4.1. Підгрупа IV1 Акант. 128
2.2.4.2. Підгрупа IV2 Пальмета. 129
2.2.4.3. Підгрупа IV3 Розетка. 129
2.2.4.4. Підгрупа IV4 Лотос. 133
2.2.5. V Геометричні. 135
2.2.5.1. Підгрупа V1 Трикутники. 135
2.2.5.2. Підгрупа V2 Хрестоподібні. 137
2.2.5.3. Підгрупа V3 Солярний меандр. 138
2.2.5.4. Підгрупа V4 Вісімкоподібні. 138
2.2.5.5. Підгрупа V5 Ґудзики. 140
2.2.5.6. Підгрупа V6 Бусини. 140
2.2.5.7. Підгрупа V7 Підвіски. 142
2.3. Загальна динаміка морфологічних змін коштовних аплікацій одягу 144
2.3.1. Перша – третя хронологічні групи. 145
2.3.2. Четверта хронологічна група. 146
2.3.3. П’ята хронологічна група. 146
2.3.4. Шоста хронологічна група. 147
2.3.5. Сьома хронологічна група. 149
2.3.6. Восьма хронологічна група. 152
2.3.7. Дев’ята хронологічна група. 157
2.4. Аплікації костюмав системі хронології скіфської культури 158
РОЗДІЛ 3. АПЛІКАЦІЇ СКІФСЬКОГО ЦЕРЕМОНІАЛЬНОГО КОСТЮМА ЯК
ІСТОРИЧНЕ ДЖЕРЕЛО 161
3.1. Локальні особливості побутування аплікацій за скіфської доби 161
3.1.1. Особливості існування певних типів на території Степу. 161
3.1.2. Загальні хронологічно-територіальні закономірності. 164
3.2. Семантичне навантаження орнаментальних мотивів на платівках 167 13
3.2.1. Світове дерево та його супутники. 169
3.2.2. Рослинний та геометричний орнаменти як символ дерева життя. 171
3.2.3. Змієдіва – Апі – прародителька скіфів. 172
3.2.4. Індра – Веретрагна – Таргітай – Геракл та тварини-втілення героя. 173
3.2.5. Іконографічне втілення союзу Таргітая та змієдіви. 174
3.2.6. Фарн у скіфській іконографії. 175
3.2.7. Інвеститура – зображення Великої богині і царя. 175
3.2.8. Можливий прояв культу відрубаної голови та зображення горгони
Медузи. 176
3.2.9. Можливий прояв культу Діоніса у скіфів. 177
3.2.10. Грифон та сцени шматування. 178
3.2.11. Грифоно-гіпокамп та крилатий кінь як прояв культу Тагімасада-
Посейдона. 179
3.2.12. Хижий птах як втілення чоловічого начала. 180
3.2.13. Качка як втілення жіночого начала. 182
3.2.14. Лебідь та голуб як відображення культу Афродіти – Аргімпаси. 183
3.2.15. Заєць. Сцени полювання на зайця. 183
3.2.16. Комахи та павуки. 186
3.3. Коштовні металеві платівки в системі скіфського костюма 187
3.3.1. Спосіб кріплення пластинок на одязі. 187
3.3.2. Декор головних уборів. 188
3.3.3. Декор плечового одягу. 189
3.3.4. Декор поясів. 190
3.3.5. Декор штанів. 191
3.3.6. Декор взуття. 191
3.4. Зміни у вигляді коштовних металевих платівок як відображення
інокультурних впливів 192
ВИСНОВКИ 194
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ 200
СПИСОК СКОРОЧЕНЬ 231
ДОДАТКИ 232
ДОДАТОК А. КАТАЛОГ 233
ДОДАТОК Б. ТАБЛИЦІ 290
ДОДАТОК В. ІЛЮСТРАЦІЇ 319
|
|
|
