Олександр Левенець » Розвиток освіти і науки у Волинській області в 1964–1985 роках
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Розвиток освіти і науки у Волинській області в 1964–1985 роках

Дисертація
Написано: 2022 року
Розділ: Історична
Додав: balik2
Твір додано: 16.02.2022
Твір змінено: 16.02.2022
Завантажити: pdf див. (8.5 МБ)
Опис: Левенець О. М. Розвиток освіти і науки у Волинській області в 1964–
1985 роках. Кваліфікаційна наукова робота на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії з галузі
знань 03 «Гуманітарні науки» за спеціальністю 032 «Історія та археологія».
Волинський національний університет імені Лесі Українки. Луцьк, 2022 р.
Дисертація є результатом комплексного науково-історичного
дослідження розвитку освіти і науки у Волинській області в 1964–1985 рр.
Після розпаду Радянського Союзу та проголошення незалежності України
(1991 р.) Українська держава успадкувала від СРСР радянську систему освіти і
науки, яка мала свої індивідуальні риси та особливості. Деякі з них, зокрема
ідейно-політичні, були відкинуті уже в перші роки незалежності. Згодом, в
контексті державного реформування освіти і науки, яке проводило Міністерство
освіти і науки України, розпочалися трансформаційні процеси в цих галузях, які
передбачали запровадження окремих елементів західноєвропейських та
американських освітньо-наукових моделей і поєднання їх з вітчизняною
(фактично радянською) системою освіти і науки. Особливо пожвавилося
реформування української освіти і науки з 2014 р. (після Революції Гідності), яке
триває й зараз. Сучасне реформування освіти й науки в Україні вимагає
проведення ретельного аналізу функціонування цієї галузі в минулому,
врахування досвіду 60–80-х років ХХ ст., виокремлення позитивних та
негативних рис радянської освітньої та наукової систем задля ефективного
реформування й становлення якісної освіти і науки в Україні в майбутньому, що
й зумовлює актуальність цієї тематики.
Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів (поділяються на
дванадцять параграфів), списку використаних джерел, висновків і додатків.
Перший розділ «Історіографія, джерельна база та методологія дослідження»
стосується науково-методологічних аспектів дослідження. В ньому подана
детальна характеристика історіографії зазначеної наукової тематики,


3



виокремлені основні напрямки історіографії, наукові концепції та висновки
попередніх науково-історичних та частково науково-педагогічних досліджень
вітчизняних і зарубіжних авторів. Слід відзначити, що перші публікації, які
частково відображали вузькі аспекти із контексту зазначеної теми, з’явилися ще
в радянський час. Проте вони були надто ідеологізованими і написаними в дусі
тогочасної радянської (марксистсько-ленінської) методології, а отже,
трактування подій минулого було віддаленим від історичної дійсності. В
сучасній українській історіографії нараховується немало робіт, які стосуються
історії освіти, але більшість з них охоплюють загальноукраїнський масштаб, тим
самим частково нівелюються регіональні особливості та специфіка освіти і науки
у той час. Історія науки у вітчизняній історіографії є молодою науковою
проблематикою, що й робить тему актуальною і перспективною. Досліджувана
тематика слабо висвітлена у зарубіжній історіографії, передовсім це зумовлено
локальною обмеженістю дослідження.
У розділі «Загальна середня (шкільна) освіта» автор аналізує розвиток
шкільної освіти, характеризує методичні та інші педагогічні аспекти, кадрове і
матеріально-технічне забезпечення, а також соціальне становище тогочасного
волинського вчительства. Дисертант значну увагу приділив характеристиці
змісту тогочасної шкільної освіти і механізму її реалізації в освітньому процесі.
Досліджено структуру та функціонування системи радянського шкільного
виховання, яке було складовим елементом державного ідейно-політичного
механізму.
Розділ «Вища і середня спеціальна освіта» містить три параграфи. Один
із них відображає розвиток вищої і неповної вищої освіти у Волинській області,
різноманітні зміни в цій ланці освіти, педагогічні аспекти, кадрове й
матеріально-технічне забезпечення закладів тощо. Наступний параграф
стосується середньої спеціальної освіти. Автор виокремлює у досліджуваний час
на теренах Волинської області шість фахово-професійних профілів (напрямків)
середньої спеціальної освіти: медичну, педагогічну, торговельно-економічну,
культурно-мистецьку, аграрну і технічну. Останній параграф цього розділу


4



висвітлює розвиток професійно-технічної освіти як однієї з ланок фахової освіти.
В ньому представлена мережа закладів, описано ключові фактори, які в різний
час впливали на її реорганізацію і зміни мережі закладів.
Дослідження минулого освіти Волинської області в радянський час
зумовило висвітлення окремих суспільно-політичних явищ і процесів, які
нерозривно пов’язані з тогочасною освітою і наукою. Так, на початку 1960-х
років в контексті хрущовської «відлиги» в ЛДПІ ім. Лесі Українки сформувався
дисидентський осередок. До його складу входили викладачі та студенти, які
мали національні (проукраїнські) погляди й позиції, які суперечили офіційній
державній ідеології. У зв’язку зі зміною партійно-державного керівництва в
СРСР, з середини 60-х років ХХ ст. розпочалася (ініційована новим
керівництвом) «зачистка» дисидентських осередків. Це певним чином
увиразнилося в освітній сфері області впродовж середини 1960-х – першої
третини 1970-х років, що й продемонстровано в роботі.
У четвертому розділі – «Наукові дослідження» на основі архівних
документів, значна частина яких вперше залучена до наукового обігу, й
критичного осмислення опублікованих матеріалів та історичних джерел, а також
вітчизняної і зарубіжної історіографії з цієї теми продемонстровано розвиток
суспільно-гуманітарних, фізико-математичних та природничих наук в області у
досліджуваний час. Окреслені основні центри й вузькоспеціалізовані осередки
тогочасної регіональної науки. В роботі перераховано найвідоміших тодішніх
волинських вчених та їх наукові здобутки.
Наступними структурними компонентами є «Висновки» та «Список
використаних джерел». У «Висновках» сформульовано загальні підсумки
проведеного дослідження та викладено основні положення дисертаційної
роботи. До «Списку використаних джерел» увійшли різні типи історичних
джерел, які використовувалися під час проведення дослідження, а також наукові
напрацювання попередніх науково-історичних досліджень радянських,
українських та зарубіжних науковців.


5



Останнім структурним компонентом кваліфікаційної роботи є «Додатки».
В ньому містяться різноманітні фото, які стосуються досліджуваної теми, фото
відповідних автентичних документів, портрети видатних тогочасних осіб
(освітян і науковців), складені автором статистичні та інформаційні таблиці
тощо.
Ключові слова: освіта, наука, навчання, виховання, педагогічна
діяльність, науковець, наукове дослідження, Волинська область.

Зміст: [натисніть, щоб розгорнути]
 
Відгуки читачів:
 
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.