Забавна Біблія

Мені ця книга дуже сподобалася!!!

Автор книги француз. Французи відомі своїм ставленням до релігії, до Бога, і, зрештою, до Біблії.

У французькій літературі, ще починаючи з Просвітництва, склалася така антирелігійна, агностична традиція. Анатоль Франс (зокрема "Повстання Ангелів"), Вольтер, Дідро... Це просто закономірний перебіг розвитку французької літератури. Нічого дивного.

Можете почитати, але спершу добре ознайомтесь безпосередньо з предметом критики - Біблією.

Книга цілком саркастична, а ще гірше, написана людиною, яка у своєму відчаї зрозуміти Бога вирішує висміяти Його. За історію таких було немало, але де вони?

Такі книги з"являються у суспільствах із позитивними психічними настроями. Тобто, коли люди дорослішають,як і суспільства в цілому, вони переосмислюють усе те, що є навколо.
Мені ця праця принесла масу хорошого настрою:)

Якщо уважно і до кінця почитати біографію автора хоча б у Вікіпедії, то стане зрозуміло, що «Забавна Біблія» написана вже після «відречення від атеїзму» та наступного самовикриття у тому, що «повернення в лоно церкви» було спланованою грою.

Найцікавіше те, що сам автор згодом відрікся від власних книг і повернувся до католицької церкви. Я б не радив читати цю книгу, бо сам автор не достатньо володіє темою і не має відповідної освіти, щоб ґрунтовно її освітлювати.

Ця книга — їдкий сатиричний розбір «Старого Завіту». Попри те, що загалом я згодний з автором, він іноді занадто буквально тлумачить слова древньої книги там, де навіть атеїсти здатні бачити символізм. Та в решті він правий, висвітлюючи численні суперечності та акти неймовірної жорстокості та аморальності Яхве, пророків та інших героїв книги.

Раджу тим, хто читаючи «Старий Завіт» дивувався діям жорсткого бога та його пророків. Лео Таксіль дасть вам зрозуміти, що не ви одні такі.

Не раджу тим, хто не читав «Біблії». Спершу ознайомтесь із об’єктом критики.