| Опис: |
Безпалько В., Кузьмінський І. Музичне повсякдення Волині (середина XVI – початок XVII століть) // Текст і образ: актуальні проблеми історії мистецтва. – 2019. – 1 (7). – С. 5-32.
Представлена стаття є першим дослідженням такого роду, в якому спеціально
розглядається музичне повсякдення Волині середини XVI – початку XVII століть. У цій
роботі ми зосередилися майже виключно на світському сегменті музичного повсякдення.
На основі аналізу актових книг, фіскально-облікових документів та інших джерел були
сформовані три тематичні розділи. Перший розділ присвячений дослідженню музикантів
Волині. У фіскально-облікових документах Великого князівства Литовського, а згодом Речі
Посполитої (Малопольська провінція), використовувались різноманітні терміни для
позначення музикантів та суміжних професій: «дударі», «скоморохи», «скрипалі»,
«трубачі», «медведники», «музики», «гудки». З цих та інших документів ми дізнаємося про
кількість музикантів в різних, зокрема й невеликих населених пунктах. Серед прізвиськ, які
були в музикантів, превалюють «дудник» та «скрипка», іноді зустрічається «гудка». Також
в актових джерелах згадуються й інші музичні спеціальності: «кантори»-юдеї,
«органісти», «пищики», «сурмачі», «трубачі», «бубнист». Також з цих документів ми
дізнаємося про окремі епізоди з життя музикантів. У другому розділі спеціально
досліджуються музичні інструменти: «кобзи», «турецькі кобзи», «лютня», «квінтарна
лютня», «скрипки», «влоська скрипка», «цитара», «дуда», «смик», «труби», «бубон». В
останньому розділі йдеться про два окремі явища музичної культури Волині – музику в
танцях та волочебному обряді. Відсутність подібного дослідження давало підстави для
появи різних міфів, зокрема про бідність музичної культури автохтонного населення
Волині. Популярним був міф про те, що органи у католицькі храми були принесені на ці
терени польськими колонізаторами після Люблінської унії. А, як ми бачимо з документів,
перше повідомлення про луцького органіста походить ще з середини XVI століття. В свою
чергу ім’я органіста виказує його руське походження. Таким чином, отримані результати
дозволяють не лише заповнити прогалини в українській історичній музикології щодо XVI
століття, але й сподіватися на появу аналогічних досліджень як щодо інших українських
земель, так й інших хронологічних відтинків.
Ключові слова: Волинь, повсякдення, XVI століття, музиканти, музичні інструменти,
окремі явища музичної культури. |
