Іван Кубицький

Кубицький Іван Іванович народився 25 листопада 1933 року в білоруському містечку Василевичі на Гомельщині в родині столяра. Перед народженням сина батька репресували. Вдова повернулася на Київщину до своєї матері в село Буда Чорнобильського району. Тут і минули дитячі роки хлопця. До сусіднього села Товстий Ліс ходив до школи, де 1952 року закінчив 10 класів.
Далі навчався на літературному факультеті Миколаївського педінституту, який закінчив у 1956 році.
У 1973 року закінчив відділення журналістики ВПШ м. Києва.
Працював учителем, журналістом, видавцем у Миколаївській, Київській, Чернівецькій та Хмельницькій областях.
Перший вірш надрукував 8 січня 1956 року в районній газеті «Колективіст Очаківщини». Друкувався в журналах «Україна», газетах «Київський комсомолець», «Літературна Україна», альманахах «Весела Січ», «Творче Поділля», колективних збірниках «Дзвони пам’яті», «Свіча вічності», «Безсоння вишень», «При світлі Вічного вогню».
Кубицький Іван Іванович – поет-новатор, першим на Хмельниччині популяризував такий поетичний жанр як танка, рубаї.
Серед видань автора такі поетичні збірки: «Крило райдуги», «Розвиднення», «Зоряний передзвін», «Сліди долі», «Сто байок», «Кара за кривду», «Смішинки», «Іду на сповідь», (книга 1), «Ужинок»( книги 1-10), «Болгарські анекдоти» та інші…
Поетична діяльність автора неодноразово висвітлювалась у міських та обласних газетах В. Котомкіним, В.Олійником, М.Мачківським, М. Кульбовським. Багато років Кубицький Іван Іванович був співголовою та завідувачем секції поезії Хмельницької літературної спілки «Поділля», одним із засновників якої був сам 1993 року.
Допомагає поетам-початківцям, приймає активну участь у громадській діяльності міста, області. Працьовитий, доброзичливий, наполегливий.
Хмельницька літературна спілка «Поділля» рекомендує кандидатуру поета, Кубицького Івана Івановича, на присвоєння Національної премії України імені Тараса Шевченка 2009 року.