Неофіційна історія міста Шепетівки та його околиць

1. Як граф Потоцький залізницю до Проскурова лобіював 7
2. Одеські літературознавчі пригоди Боруха Вальбе 8
3. Стіни хат розписували фарбою з листя помідорів 12
4. До революції 1917-го в пресі рекламували револьвери 14
5. Як у 1907-му селяни бунтували 17
6. Цукор коштував удвічі дорожче за м’ясо 19
7. У корчмах торгували спиртним із Судилкова та Пеньків 21
8. «Машиною часу» в... містечко Судилків 24
9. Містечко Шепетівку судилківці жартома називали «добрим хутором» 26
10. «Колотюк, обороняючись, відкусив Мирону вухо. Але той усе одно переміг» (зимове дозвілля наших прадідів) 29
11. Папіроси на Волині почали курити після спроби заборонити самосад 31
12. Шепетівщина на шпальтах кримінальної хроніки 1915 року 34
13. Чайні споруджували в місцях «викурювання самогону» 35
14. За півроку влада в Шепетівці змінилася 4 рази 37
15. На Великдень у Шепетівці Симон Петлюра цитував Тараса Шевченка 40
16. «Літак кружляє над Шепетівкою. На крилі видно тризуб» 43
17. Бони в Шепетівці «ходили» замість дрібних
купюр 46
18. Бандити 20-х цупили тканини і різнокольорові стрічки 48
19. «Біжать до баби Пріськи з клунком чи карбованцем» (селяни і ворожки) 50
20. Місцевий бюджет за НЕПу був майже бездефіцитним 51
21. Кустарі «Шанхаю» підписувалися ієрогліфами 53
22. Дантист-«спринтер», курці членських квитків і перше радіо 55
23. Як цукровари з коровами не розминулися 57
24. «Після занять німецькою годую свиней, телят…» 57
25. Волинських любителів гри в «ніжний м’яч» називали грачами 60
26. Наприкінці 1920-х «Робітничо-селянський театр ім. Блакитного» давав по декілька вистав на місяць 61
27. Остап Вишня: «Шепетівські митники – веселий народ» 64
28. «Придивиться до буфету – і не бачить жодного пролетарського обличчя» (враження проїжджих від Шепетівки 1925 року) 67
29. Владислав Берковський: «Опухлі селяни мені вже ночами сняться» 70
30. Противники колгоспів стріляли в комуністів саморобними кулями 72
31. «Голодовка була страшнішою за війну» (спогади 98-річної Тетяни Кравчук) 75
32. Працівник поїзда Шепетівка—Баку хотів убити Хрущова 76
33. Як судилківська артіль «Штерн» по-сибірськи господарювала 79
34. У газеті залізничників прибиральниці критикували
начальство 82
35. 1937-го на станції Шепетівка шукали саботажників 85
36. Шепетівські ливарники виробляли баняки і шкільні дошки 87
37. На травневі свята 1937-го городян зацікавлювали
велоспортом 90
38. Хутори почали зникати з карти Шепетівщини до війни 92
39. «Поглянув у дзеркало — а шкіри на обличчі немає» 95
40. В роки окупації шепетівчани ходили в кіно 97
41. Федір Михайлов, ГРУ і... тифозні воші у Другій світовій 102
42. Одухівці та УПА 104
43. Молдавський слід «Рейкової війни» 106
44. 1944-й на Шепетівщині: війна в тилу, яку засекретили 108
45. «Напишіть мені, як город засіяли…» 110
46. Як Шепетівка оговтувалася після Перемоги 112
47. Сумка для протигазу «пройшла» з фронтовиком пів життя 114
48. На виборах в 1946-му селяни сходилися голосувати о 4-ій ранку 116
49. Черепичні дахи, раки і біг по калюжах під райдугою 118
50. Судилківські кавуни найкраще вродили у 1947-му 121
51. Хролинська багатотиражка писала про збір гороху і кпинила з п′яниць 122
52. Шепетівський історик розшифровував «мертві» мови в тісній комуналці 123
53. У Хальмер-Ю працював без вихідних і свят (поневіряння репресованого кулеметника УПА Володимира Мацишина) 124
54. Шепетівка 1950 року – без грифу «таємно» 129
55. «Пропустіть мене до цирку, я – монтер!» (про електрифікацію нашого краю в 1950-х – 60-х роках) 131
56. «Україна» чи «Москвич» — за 5 карбованців 133
57. Спекулюєш? У тюрму 135
58. У радянських РАЦСах вручали «заповітний меч предків» і свічку 137
59. Зачісці «бабеті» додавала об′єму скляна банка 139
60. Як шепетівчани Будьонного депутатом обирали 141
61. «М′ясну мрію» Хрущова реалізовували в Шепетівці 144
62. Висота перших телеантен сягала 15-и метрів 146
63. Колгоспницю Лавониху в 60-х «відправили на Орбіту» 148
64. 1964-й називали роком «великої хімії» 150
65. Шепетівська варенична працювала без вихідних 153
66. Як нас взували: від чобіт із калошами до «туфликів із гострими, як шило, носками» 156
67. Морозиво збували в «гільзах» 158
68. «Жертвам» кіношних погромів у Шепетівці купували нове житло 161
69. «Яка мати купить своїй дитині оцей мішок, стягнутий нитками?» 164
70. Рейсові автобуси на залізничному вокзалі «втікали» від пасажирів 167
71. У липні 1979-го шепетівські футболісти «розгромили» славутчан із рахунком 8:0 170
72. Перший жовто-блакитний прапор над райрадою провисів менше доби 172
73. Закривавлений прапор війни, який «пам’ятає» наш край 175
74. Непомітна «легенда» суботнього ринку – дідусь Олександр Сіваковський 177
75. Старе польське кладовище є, єврейське – також. А де ж українське? 179