Олександр Борисович Костенко » Становлення гегелівського розуміння діалектики громадянського суспільства та держави (шлях Г.В.Ф. Гегеля до «Філоcофії права»)
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Становлення гегелівського розуміння діалектики громадянського суспільства та держави (шлях Г.В.Ф. Гегеля до «Філоcофії права»)

Дисертація
Розділ: Наукова
Твір додано: 29.04.2025
Твір змінено: 29.04.2025
Завантажити: pdf див. (531.1 КБ)
Опис: Мета дисертаційного дослідження полягає в пошуку нових підходів до
інтерпретації філософсько-правових аспектів творчості Г. В. Ф. Гегеля,
комплексному аналізі специфіки, спрямування та значення гегелівського
розуміння суттєвості діалектики громадянського суспільства і держави. Рішення
цієї задачі досягається в єдності двох проблемних філософсько-правових
полюсів: з одного боку, завдяки дослідницькому акценту саме на генезисі
відповідних уявлень в різні періоди життя і творчості великого філософа, а, з
іншого боку, у визначенні концептуального підходу до проблеми діалектики
громадянського суспільства і держави у загальнотеоретичному аспекті.
Відповідно до мети дослідження, в дисертації вирішуються такі головні
наукові завдання:
1. Проаналізувати (а у певному сенсі “сконструювати”) генезис гегелівської
доктрини діалектики громадянського суспільства і держави, виявити її
філософсько-правові і соціально-політичні аспекти, а саме:
а) спробувати знайти одне з рішень фундаментальної проблеми сучасного
гегелізнавства- проблеми цілісності форми та змісту політико-правової
спадщини мислителя. З цією метою простежити якісну динаміку еволюції
відповідних гегелівських поглядів, в тому числі і в аспекті наступного
заперечення або ігнорування раніше обґрунтованих положень. Це й повинно
дозволити вже у іншому ракурсі поглянути на проблему молодого (раннього) і
зрілого (пізнього) Гегеля у контексті теми, що досліджується.
В цьому зв'язку визначити власне бачення і дати оцінку тим положенням
гегелівської доктрини, завдяки яким:
По-перше, виявити деякі аспекти діалектики громадянського суспільства і
держави, що дозволяють констатувати онтологічний, а можливо і
методологічний “антагонізм” між ранніми і пізніми поглядами філософа;
По-друге, виявити деякі аспекти, завдяки яким можна констатувати певну
концептуальну єдність в поглядах на діалектику громадянського суспільства і
держави, що була властива Гегелю на протязі всієї його творчої еволюції. Це
дозволяє підтвердити, але вже у певному контексті, існуючу в гегелізнавській
літературі тезу про “органічну цілісність” всієї сукупності відповідних поглядів
Гегеля як підстави їхнього підсумкової системного вираження у “Філософії
права”;
По-третє, виявити такі аспекти вищезазначеної діалектики, що не ввійшли у
“Філософію права”, не втратив при цьому політичного і філософсько-
правового значення.
б) систематизувати уявлення Гегеля про діалектику громадянського суспільства
і держави, що сформулювалися до написання “Філософії права”.
2. Визначити:


10

а) загальне спрямування і значення форм соціально-політичної і філософсько-
правової інтерпретації гегелівських уявлень про взаємовідношення держави і
громадянського суспільства в контексті різноманітних засобів тлумачення і
оцінки, а також вплив гегелівської доктрини на подальший розвиток вітчизняної
політичної та філософсько-правової думки;
б) загальну спрямованість деяких сучасних філософсько-правових підходів до
проблеми діалектики громадянського суспільства і держави, в межах яких в тій
або іншій мірі є присутнім гегелівський дискурс, що в свою чергу припускає
констатацію їхньої актуальності і значущості сьогодні;
3. Спрогнозувати можливі форми використання творчої спадщини мислителя
в процесі вдосконалення національного законодавства, зокрема, щодо
концептуального використання як категорії “громадянське суспільство”, так й
розуміння контекстуальної “присутності” у правовій культурі українського
суспільства самої парадигми “громадянське суспільство – держава”.
4. Здійснити спробу побудови герменевтичної моделі самої інтерпретації. У
зв'язку із цим, з одного боку, аналізується і систематизується актуальний для
нас зміст гегелівських уявлень про діалектику громадянського суспільства і
держави в їхній “текстуальній чистоті”, а з іншого, здійснюється їхнє
концептуальне “занурення” в сучасне “поле” політико-правової і філософсько-
правової проблематики. З цією метою, по-перше, конструюється сама модель
інтерпретації в якості “апріорного” базису, що структурує внутрішню логіку
дослідження гегелівських текстів, а по-друге, використовуючи гегелівські
контексти, конструюється власне “гегелівська” модель діалектики
громадянського суспільства і держави з виявленням внутрішніх
закономірностей її становлення та розвитку.
Зміст: [натисніть, щоб розгорнути]
Пов'язані твори:
Основи філософії права, або Природне право і державознавство (авт. Ґеорґ Геґель) Наук. Праця 1821
Пов'язані автори:
Геґель Ґеорґ
 
Відгуки читачів:
 
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.