Андріана Костенко » Адміністративно-територіальна реформа в Україні за оцінками депутатів місцевих рад
|
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
Адміністративно-територіальна реформа в Україні за оцінками депутатів місцевих рад
Стаття
|
|
|
| Розділ: |
Наукова |
|
| Твір додано: |
28.08.2025 |
|
| Твір змінено: |
28.08.2025 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(288.5 КБ)
|
|
| Опис: |
Регіональні студії. – №18. – 2019.
У статті авторка аналізує рівень підтримки адміністративно-територіальної реформи в України депутатами місцевих рад. За результатами проведеного опитування депутатів міських рад міст Львова, Полтави, Кременчука, Сум та Ужгорода, а також суміжних до зазначених міст сільських рад встановлено, що лише незначна частина депутатів глибоко розуміють зміст адміністративної реформи в Україні, а основними джерелами інформування депутатів є нормативно-правова база та Інтернет. Лише незначна частина депутатів глибоко розуміють зміст адміністративної реформи, а більшість з них говорять лише про загальновідомі аспекти реформи. Тому інформаційний супровід реформи децентралізації має здійснюватися з урахуванням цільової роботи з депутатами. Адміністративну реформу депутати зводять більшою мірою до позиції передачі повноважень та фінансів на місця. Мало хто з них сприймають реформу як інструмент підвищення якості послуг населенню чи можливостей вирішення місцевих проблем. Саме актуалізація реформи як інструменту покращення якості послуг, вирішення місцевих проблем та задоволення потреб населення є необхідним кроком для підвищення ефективності реформи та зменшення соціальної напруги в регіонах.
Народні обранці досить однобоко сприймають перспективи та загрози для свого міста. Перспективи здебільшого зводять до збільшення доходів, а загрози – до необхідності витрачати кошти міста на розбудову сільської інфраструктури. Недооцінюються такі перспективи розвитку міста, як покращення якості управління та підвищення рівня життя населення, а також такі загрози, як власний низький рівень компетентності у прийнятті рішень та збільшення соціальної напруги між міським та сільським населенням. Результати фіксують низький рівень комунікації між міським та сільським керівництвом, що зумовлює загальну недовіру та гальмування реформи. Тому діалог не лише на рівні керівництва міст та сіл, але й на рівні депутатських фракцій міг би забезпечити пошук спільних перспектив розвитку. |
|
|
|
| |
|
Відгуки читачів:
|
| |
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
| |
|
|
| |
