Ірина Климчук » Феміністичні концепції в сучасній теорії міжнародних відносин
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Феміністичні концепції в сучасній теорії міжнародних відносин

Праця
Написано: 2017 року
Розділ: Наукова
Твір додано: 16.01.2018
Твір змінено: 16.01.2018
Завантажити: pdf див. (1.3 МБ)
Опис:
Климчук І. І. Феміністичні концепції в сучасній теорії міжнародних відносин. -
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук за
спеціальністю 23.00.01 теорія та історія політичної науки. – Чернівецький
національний університет імені Юрія Федьковича, Чернівці, 2017.
Зростання ролі і впливу жінки у суспільному житті та у сфері
зовнішньополітичної діяльності за останні десятиліття, засвідчило актуальність
феміністичного дискурсу в сучасній теорії міжнародних відносин як і в
політичній науковій думці в цілому. Володіючи значним експланативним
потенціалом, феміністичні концепції постали додатковим засобом для нового
«прочитання» усталених теоретичних напрямів дисципліни, а їх полемічний
характер дав поштовх розвитку новітнім дослідницьким трендам. Адепти
фемінізму зосередженні на вивченні більш конкретних, зрозумілих та
поширених міжнародних проблем як торгівля людьми, домашнє насильство над
жінками та дітьми, екологічна безпека, ґендерні аспекти ринку праці, злочини
щодо цивільного населення під час військових дій тощо. Саме такий підхід
сприяє розширенню та поглибленню предметної сфери теорії міжнародних
відносин. Також, важливою особливістю феміністичних концепцій є
інструменталізація ґендеру як центральної аналітичної категорії на
теоретичному та емпіричному рівнях.
У розділі 1 «Теоретико-методологічні основи дослідження феміністичних
концепцій в сучасній теорії міжнародних відносин» подано загальний огляд
феміністичного політологічного дискурсу, проаналізовано актуальний стан
наукових студій з проблем фемінізму в науці про міжнародні відносини,
окреслено методологію й теоретичні засади феміністичного дослідження.
Висвітлено передумови й особливості становлення феміністичного
політологічного дискурсу (з початку 1970-х р. р.), проаналізовано його
дослідницькі положення та теоретичні здобутки. У розділі 2 «Ґенеза
феміністичного напряму в теорії міжнародних відносин» досліджено еволюцію
феміністичних концепцій в науці про міжнародні відносини, що охоплює
першу та другу «хвилі», зокрема інституційне оформлення даного 3

теоретичного напряму, формування дослідницьких принципів і завдань, а
також актуальні тренди феміністичних студій з міжнародних відносин. У
розділі 3 «Феміністична реінтерпретація традиційних напрямів теорії
міжнародних відносин» розкрито особливості феміністичної методології та
проаналізовано авторські класифікації основних теоретичних підходів у
сучасній теорії міжнародних відносин. У розділі 4 «Емпіричний вимір
міжнародних відносин у сучасних феміністичних дослідженнях»
проаналізовано актуальний стан феміністичних концепцій міжнародної
безпеки, політичної економії та екології, а також визначено проблеми та
окреслено перспективи феміністичних концепцій в політичній науці.
У висновку дисертації підсумовуються основні результати проведеного
дослідження проблеми. Зокрема, на підставі вивчення процесів становлення
феміністичного політологічного дискурсу з‘ясовано, що його особливість
полягає у критиці усіх попередніх теоретичних здобутків дисципліни,
переосмисленні базових понять і категорій та започаткуванні традиції
ґендерного підходу. Досліджено еволюцію феміністичного напряму в теорії
міжнародних відносин, що охоплює першу та другу «хвилі». З‘ясовано,
передумови зародження та розвитку феміністичних концепцій, що сталися
через приєднання феміністичних теоретиків першої генерації до
міжпарадигмальних дебатів в науці про міжнародні відносини (кінець 1980-х
рр.), зростання запиту на ґендерні дослідження з огляду на результати
тематичних конференцій (з 1988 по 1990 роки) та створення при
Американській і Британській асоціаціях з міжнародних студій профільних
філій з вивчення ґендерних питань (1990 р.). На підставі розгляду авторських
класифікацій феміністичної теорії за С. Хардінг (феміністичний емпіризм,
феміністична позиція, феміністичний постмодернізм), К. Сільвестер
(постмодерністський фемінізм), Ж. Труа (емпіричний фемінізм, аналітичний
фемінізм, нормативний фемінізм)( а також ліберальний фемінізм), встановлено
їхню аналітичну неузгодженість щодо сприйняття жінки, статі, ґендеру як і
самого процесу розробки знання, чи політичної програми з досягнення 4

ґендерної рівності. Це спричинило їхню диверсифікацію на різні теоретичні
течії та підходи. Доведено, що важливим об‘єднуючим чинником наведених
підходів є те, що усі феміністи інструменталізують концепцію ґендера.
Встановлено, що основними методологічними принципами феміністичного
пізнання у теорії міжнародних відносин є: по-перше, ґендеровимірність
(врахування впливу ґендерного чинника на процес приросту знання:
формулювання дослідницьких завдань з жіночої перспективи та врахування її
досвіду); по-друге, рефлексивність, коли саморефлексії піддається дослідник і
досліджуване; по-третє, етизація науки (відсутність дистанції між суб‘єктом й
об‘єктом дослідження та покращення їхньої взаємодії, коли дослідник
усвідомлює усю відповідальність за наслідки свого дослідницького проекту);
емпірична спрямованість дослідницького процесу (орієнтація дослідницького
процесу на дію, що сприятиме перебудові ґендерних ієрархій).
Розкрито особливості феміністичної реінтерпретації традиційних напрямів
теорії міжнародних відносин, причому визначено підстави для її критики: з
приводу сутності традиційного знання в дисципліні, зокрема за його
андроцентричний характер, етатистську спрямованість та через відсутність
індивіда в якості повноцінного об‘єкта дослідження; через свідоме надання
своєму вченню «політичного забарвлення» та спрямованість на політичний
вплив; через нерефлексивну манеру дослідження (відмову від пермаментного
самоаналізу та самокритики); через надто жорстке дисциплінарне
розмежування.
Проаналізовано емпіричний вимір феміністичних досліджень у сучасній
теорії міжнародних відносин, що охоплює міжнародну безпеку, політичну
економію та екологію. Феміністичні дослідники пов‘язують небезпеку на
внутрішньонаціональному рівні з небезпекою на міжнародному рівні, що
зокрема має охоплювати усі прояви структурного та фізичного насильства,
включаючи проблему домашнього насильства, зґвалтування цивільного
населення під час воєнних конфліктів, а також нерівності економічного
розвитку, бідність та ексклюзію, екологічну безпеку та ін. 5

Феміністичні дослідження ґендерних аспектів міжнародної політекономії
підтверджують вплив жіночої праці на національну та міжнародну економічні
системи. Вчені пропонують враховувати репродуктивну функцію, опікунську
етику та відповідальність жінки у приватній сфері, а відтак подолання
експлуатованого становища жінок, (які виконують неоплачувану домашню
працю), шляхом усунення штучного поділу на суспільну та приватну сферу та
поєднання індивідами репродуктивної і виробничої діяльності.
У дослідженні ґендерних аспектів екологічної безпеки, феміністичні
теоретики звертають увагу на чутливий зв‘язок жінки з природою, акцентуючи
на її репродуктивній функції та здатності до гармонійного співіснування з
довкіллям через її досвід городництва та скотарства, який слід врахувати і
долучати до роботи природоохоронних інституцій, соціально-екологічних рухів
та міжнародних екологічних проектів.
Розглянувши наукові здобутки вітчизняної політології з проблематики
фемінізму та ґендеру, встановлено їхнє американське та західноєвропейське
ідейне походження, а також дає змогу стверджувати про розрив між
теоретичними напрацюваннями та емпіричним досвідом. Це призводить до
отримання фрагментарного знання з даної тематики і розриву результатів
досліджень з рівнем прийняття рішень. Встановлено, що поза увагою
українських учених залишаються дослідження ґендерного виміру міжнародних
відносин чи аналіз динаміки міжнародних процесів та явищ з позицій
фемінізму. Дослідивши проблематику феміністичних концепцій в теорії
міжнародних відносин, (епістемологічна неузгодженість; побоювання щодо
поглинання чи інтеграції у більші теоретичні підгалузі; нав‘язування ґендерних
штампів; беззмістовность феміністичної критики; деструктивний зміст
феміністичної політики) слід підкреслити їхній контраверсійний характер.
Можна ствердити, що в рамках дисципліни ґендерна концепція лише частково
сприйнята представниками мейнстріму. Зокрема, гендерна стратегія
сприймається як спроба розширити дослідження предметної сфери дисципліни,
розвинувши водночас критичне ставлення до основних концепцій, мовної
стилістики, ролей і правил академічної практики. Ґендерні дослідження у цьому
напрямку мають потенціал, проте послідовникам цієї стратегії слід
напрацювати більш інклюзивний аналіз (стримуючи наголос на проблемі
емансипації жінки) до того часу, коли наукова сфера дисципліни частково чи
повністю звільниться від своєї андроцентричної сутності.
У результаті розгляду проблематики фемінізму в теорії міжнародних
відносин, з‘ясовано, що таке дослідження здійснене вперше. Практичне
значення роботи полягає у розкритті актуальних тенденцій, основних напрямів
та підходів у рамках теорії міжнародних відносин. Отримані висновки можуть
бути використані у роботі державних органів та недержавних організацій,
діяльність яких пов‘язана з: аналізом сучасних міжнародних процесів за участю
України, а також формуванням і реалізацією зовнішньополітичних пріоритетів
нашої держави.
Ключові слова: феміністичний політологічний дискурс, феміністичні
дослідження, феміністичні концепції, ґендерний підхід, сучасна теорія
міжнародних відносин, феміністичний підхід.
Зміст: [натисніть, щоб розгорнути]
 
Відгуки читачів:
 
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.