Олександр Клековкін » Періодизація і метод історії театру: маркери
|
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
Періодизація і метод історії театру: маркери
Стаття
|
|
|
| Написано: |
2020 року |
|
| Розділ: |
Наукова |
|
| Твір додано: |
07.04.2021 |
|
| Твір змінено: |
07.04.2021 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(353.3 КБ)
|
|
| Опис: |
Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв № 1’2020. С. 34-39.
Мета роботи: виявити маркери методу дослідження на основі аналізу періодизацій, запропонованих українськими істориками театру ХХ століття проаналізувавши не дати, на які вони спиралися, а мотиви, якими вони керувалися. Методологія: порівняльний аналіз періодизацій історії українського театру і виокремлення в них ключових термінів, котрі виконують роль маркерів методу театрознавчого дослідження. Наукова новизна полягає в тому, що вперше одиницею аналізу принципів періодизації, як маркера методу дослідження, обрано терміни, якими оперували самі історики театру. Висновки: В історіографії українського театру виокремлено кілька типів періодизацій як маркера методу дослідження: І. Публіцистичний: а) епонімічний ("театр до Котляревського", "театр до Кропивницького" та ін.); b) канонічний, орієнтований на створення канону української культури; с) "накопичувальний" (накопичення "досягнень"); d) до темпорального накопичення "позитивних ознак" відносяться періодизації на основі термінів "старий", "новий", "новітній". ІІ. Естетичний (частково за епонімами). IІІ. Культурно-історичний: а) етноцентричний — акцентування інкультурації театру і визначення його місця у національній культурі; b) культурно-історичний з вкрапленням додаткових ознак ІV. Проблемний: виокремлення локальних історичних сюжетів і деміфологізація подій |
|
|
|
| |
|
Відгуки читачів:
|
| |
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
| |
|
|
| |
