Сакрал

Дочитала твір тільки тому, що не було під рукою чогось іншого, а взагалі оцінка чотири з мінусом. Про "буфер" також у тексті помітила, і про Інтернет авторка пише так, ніби дія твору відбувається років десять тому. Сюжет трохи затягнутий, містичні моменти якось зовсім не лякають, і складається враження, що пише дівчина підліток про дівчину підлітка. Почуття головної героїні якось аж занадто різко змінюються, неприродно це виглядає, текст місцями здався "наївним". І якось вже приїдається одна й та сама тема в сучукрліті, всі про містику пишуть...

Теж не фанат жанру, але чомусь надихнувся попереднім відгуком та взявся за читання. І навіть подужав. Не скажу, що надто захоплююче чтиво на мій смак, крім того трішки смішили «змазані» деталі, не пов’язані з основною темою, але вони видають дещо поверхневі знання автора про описані речі (чого тільки вартий комп’ютер, під’єднаний до електромережі через «буфер»). Тим не менш, як на дебютний (?) твір доволі незле: більш-менш стрункий сюжет, досить несподівана інтрига в кінці твору (я майже чекав на інакшу розв’язку), невелика кількість персонажів дозволила більш-менш проробити характери. Все це вже не так погано на фоні чималої частини укрсучліту, в якому я здебільшого розчарувався кілька років тому ще студентом. Читати -- можна.

Свого часу узяв цю книгв в трьотижневу експедицію. Електрики не було, мобіли, ноути поздихали, і від нічогоробить майжевся увесь склад експедиції ( чоловік 15) цю книгу прочитав. Усі були в захваті, навіть ті хто книг як таких не читає.