| Опис: |
У центрі дослідження перебувають реальні читачі Шевченка, україн-ські інтелігенти, які зрозуміли поета і його твори, нечитачі ‒ маса селян, котрі Шевченка не могли прочитати, бо були неписьменними, й ті інтелектуали, що поетову творчість прочитали, але не зрозуміли, як сучасники поета, так і представники наступних поколінь, як на Наддніпрянщині, так і в Галичині ХІХ ст. Авторка розглядає рецепцію творчості Шевченка на підставі найрепрезентативніших джерел особового походження: листу-вання, щоденників, спогадів, автобіографій, зауважуючи й наступну інтерпретацію ‒ не тільки літературно-критичну, а й словникову, публіцистич-ну, мистецьку, історичну, політичну. У реконструкції нечитача викорис-тано не тільки джерела особового походження, яких обмаль, а й джерела інтерпретаційні: полемічні, наукові праці, що залишаються поза широким науковим обігом, але свідчать про існування малоросійської чи москво-фільської, тобто русофільської з нинішньої перспективи рецепції й інтер-претації поета на Наддніпрянщині й в Галичині ХІХ ст. В основі розумін-ня‒нерозуміння Шевченка, як випливає із цього дослідження, лежить культурна й політична ідентичність самого реципієнта й інтерпретатора.
Окрему увагу приділено екстремальній літературно-критичній інтерпре-тації Шевченка, що суперечила «горизонту сподівань» читача. У книжці згадано також російську і польську рецепцію й інтерпретацію, щоб пока-зати: творчість Шевченка долала етнічні межі.
Харчук Р. Шевченко, його читачі й нечитачі у ХІХ столітті: Моногра-фія. ‒ Київ: НАН України, Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2021. ‒ 267 с.
ISBN 978-966-02-9546-9 |
