Станіслав Келембет » Князь Федір (Федюшко) Любартович: володіння в коронній Русі та їх державно-правовий статус
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Князь Федір (Федюшко) Любартович: володіння в коронній Русі та їх державно-правовий статус

Стаття
Написано: 2020 року
Розділ: Історична
Твір додано: 24.10.2020
Твір змінено: 24.10.2020
Завантажити: pdf див. (317.2 КБ)
Опис: Келембет С. Князь Федір (Федюшко) Любартович: володіння в коронній Русі та їх державно-правовий статус / С. Келембет // Український історичний журнал. - 2020. - Число 4

Анотація. Мета дослідження полягає у висвітленні умовного «другого періоду» життя Федора Лю-
бартовича, який він провів в основному на руських землях Польського королівства (орієнтовно
1406/1407–1431 рр.), а також у визначенні складу тогочасних володінь князя, їх державно-пра-
вового статусу. Методологічну основу становлять принципи історизму, науковості, об’єктивності,
системності. Застосовано такі загальні та спеціальні методи, як аналіз, синтез, історично-хроно-
логічний, порівняльно-історичний, історично-системний, внутрішня й зовнішня критика джерел,
порівняльна текстологія. Наукова новизна. Зібрано, проаналізовано та систематизовано макси-
мум інформації, що стосується досліджуваного періоду біографії Федора Любартовича; складено
повний і критично перевірений список його «жидачівських грамот» (у тому числі з використанням
деяких неопублікованих текстів, що містяться в Коронній метриці); визначено державно-право-
вий статус володінь, належних князеві на території Польського королівства. Висновки. Стосунки
Федора (Федюшка) Любартовича з його двоюрідним братом королем Владиславом Яґайлом у пер-
шій третині XV ст. (на відміну від кінця XIV ст.) були стабільно-приязними. Найвірогідніше в 1406–
1407 рр. князь отримав пристойні володіння в руських землях Польського королівства, а саме
Стрий, Жидачів і Коропець з округами-повітами (districtus). Проте це не були повноцінні удільні
князівства, а лише пожиттєві держання (tenuta), що надавалися близьким родичам Яґайла. В їх
межах Любартович мав право юрисдикції над місцевими феодалами, але не міг надавати земель-
ні володіння, оскільки власником останніх залишався польський король. Таким чином, термін
«Жидачівське князівство», який можна зустріти в новітній літературі, не зовсім коректний. Федір
Любартович усе життя залишався вірним православ’ю. Князь офіційно був держателем і ктитором
Унівського монастиря, а після смерті його ім’я внесли до кількох православних пом’яників.
Ключові слова: Федір Любартович, Владислав Яґайло, Стрий, Жидачів, Коропець, жидачівські
грамоти, пожиттєве держання.
 
Відгуки читачів:
 
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.