Від Вороніжа до Українського Леґіону Самооборони

Автор спогадів - активний учасник подій Другої світової війни. Після приєднання Західної Укрїни до Радянського Союзу в 1939 р., він, як член ОУН, втікає на зайняту німцями Холмщину, де портапив до німецької армії, з якою пройшов майже до Воронежа. Проте, надивившись на ставлення німців до населення на окупованих територіях, він бере відпустку в командира частини для відвідин родини на Волині, й більше не повертається. На Волині він вступає до партизанських відділів, сфомованих ОУН(м). Внаслідок непримиренної позиції ОУН(б) більшість партизанських з'єднань мельниківців були оточені бандерівцями, роззброєні та насильно влиті в УПА. Решту мельниківців активно переслідувало СБ ОУН(б). Щоб уникнути знищення, а також, щоб захистити українське населення від нападів польських та радянських партизанів, вцілілі мельниківці заключили з німцями угоду про створення Укрїнського Легіону Самооборони або Волинського легіону, який повинен був мати українське командування. У 1945 р. Волинський легіон був приєднний до 1-ої УД УНА (дивізія "Галичина").