| Опис: |
Праця Андрея Камінського "Галиччина Піємонтом", видана у Львові в 1924 році, є гострим критичним аналізом української історії та політичної думки, особливо зосереджуючись на ролі Галичини. Автор стверджує, що українська історія та сучасні події, такі як "похід Галичан на Київ", демонструють фатальну тенденцію до саморуйнування, зумовлену відсутністю "політичної мислі" та залежністю від "абстракцій" і "фантазмагорій" замість наукового підходу. Камінський аналізує німецьку та східну (українську та московську) експансії як домінуючі сили в Східній Європі, що вплинули на долю Галичини, яка опинилася під їхнім перехресним тиском. Він звинувачує українство в тому, що воно стало жертвою деструктивних сил, які оперують на абстракціях, і наголошує на необхідності побудови "конкретної, політичної мисли" для досягнення тріумфу, а не руїни. Книга є викликом до переосмислення історичного шляху та формування нової, прагматичної політичної стратегії для українського народу.
Огляд основних ідей книги:
Трагізм української історії: Камінський починає з твердження, що історичне життя "елімінує величини, що не уміють істнувати", і що проблеми, які постають перед "нашим краєм", вимагають глибшого розуміння подій. Він наводить як приклад "трагізм Галицької армії", яка "губиться морально й по ряді фатальних помилок вертає в ряди опресорів проти котрих почала кампанію, піддається аннігіляції". Для нього це свідчить про те, що "кожда величина, кожда подія, навіть армія і її акція стає негацією себе самої".
Відсутність політичної мислі в українства: Автор вважає, що українство ніколи не плекало політичної думки та науки, а живилося лише "фантазмагоріями". Це призвело до "фізичної, широкої й глибокої руїни". Він закликає до створення "конкретної, політичної мисли", яка б у "чорну годину дала результати тріюмфу, а не руїни й смерти".
Дві експансії: Камінський виділяє дві основні експансії, що формують історію Східної Європи: німецьку на Схід та українську й московську на Захід. Галичина, на його думку, знаходиться під тиском як німецької, так і польської експансії із Заходу, а також української та московської зі Сходу. Цей тиск, особливо сильний із Заходу, призвів до перетворення всіх верств галицького народу на "плебс або в паріїв".
Німецька експансія: Він детально описує історію німецької експансії з IV століття, підкреслюючи їхню "одноцільність" і перевагу над слов'янами, які були розділені географічно, племінно та релігійно. Камінський стверджує, що німецький "інстинкт" – це "імперативна домінація", тоді як слов'янський – "сервілістична субордінація". Він описує, як німецька експансія супроводжувалася матеріальним, моральним і духовним занепадом слов'ян.
Роль Польщі та Татар: Камінський аналізує історію Бранденбургу-Пруссії та Австрії як держав, що виникли для походу на Схід. Він стверджує, що напад татар на Русь врятував Польщу від неіснування, оскільки дезорганізовані руські землі були підкорені Польщею, вливши в неї "нове життя" і забезпечивши її існування на кілька століть.
Єврейський елемент: Автор також згадує єврейський елемент, називаючи його "авангардом" німецької експансії, що "утворив собі з торговлі монополь".
Заклик до зміни парадигми: На думку Камінського, наявність "політичної науки" в краї майже відсутня, через що народ "не знає проти кого звертатися з мечем, а куди з симпатіями" і постійно "робить обороти то на Схід, то на Захід". Книга прагне закласти основи для "конкретної, політичної мисли". |
